Напишіть твір за планом про діка сенда із романа ж.верна "п'ятнадцятирічний капітан" план: 1. ім'я героя, його вік. 2. походження. 3. професія. 4.портрет. 5. риси характеру. 6. відношення до нього інших ггероїв. 7. моє ставлення до нього.

Ячитала роман "п"ятнадцятирічний капітан" і він мені дуже сподобався.головним героєм цього твору є хлопець дік сенд.він був сиротою до поки його не приютила сім"я уелдонів  (велдонів).його ім"я дік -   від ім"я річард дано маленькому сироті в честь прохожого який його підібрав.дік був родом із штату нью-йорк ,а  то   і із самої столиці нью-йорка.дік був юним моряком.хлопець був середній на зріст , міцно збудований , чорнявий із синіми рішучими очима.у свої п"ятнацять  він уже міг приймати самостійні рішення.його вигляд жвавий і кмітливий водночас.дік поважав місіс уелдон(велдон) та любив проводити весь свій вільний час із малим джеком. як на мене дік був дуже мужнім , добрим , відважним , кмітливим і просто чудовим хлопчиною я   все писала сама від руки тому в інтернеті немає такого тексту: )

Унезнайомому лісі уперше в житті сашко був у справжньому лісі. переважали тут сосни. високі, стрункі, жовтокорі, вони змикалися вгорі рясним гіл-лям. сашко змалку відрізняв сосну від ялини. принесе, бувало, мати під новий рік невеличку пишну сосну, прикрасить блискучими кулька-ми, обвішає цукерками і каже: «оце тобі, саш-ку, ялинка. грайся, друзів запроси». та хлопець добре знає, що це сосна. ялинка акуратніша, стрункіша, у неї короткі голочки, а в сосни довгі, звисають китицями. ось хоровод струнких берізок. вони, як ті шестикласниці на перерві, збіглися пошепотіти. а що то за деревце таке кремезненьке на га-лявині? наче клен, проте листя трохи інакше ви-різьблене, округліше.у лісі духмяно пахло хвоєю і різнотрав’ям, було вогкувато, навіть задушливо. часом, коли ліс густішав і юного мандрівника щільною сті-ною обступали де-рева, його проймав легенький острах. і знов аж по-темніло в лісі – так густо зійшлися де-рева. чутливі вуха заполонив багатого-лосий хор лісового птаства. дивно, але раніше сашко не помічав пташиного гомону. скрекоче сорока, кує зозуля, а шпак старається за цілий колектив: він уміє і по-жаб’ячому, і навіть по-солов’ї птахи плакали й реготали, схлипували, свистіли, зітха-ли (за к.світличним).