1.зі словами що позначають кількість (пять,девять, двадцять тощо), і поданими іменниками: будинок,парасолька, оповідання, відро, дерево, дівчинка, вікно, двері, сосна, дошка, гривня,учень, парта скласти словосполучення. до уваги! слово гривня відмінюється,як вишня. 2.одне словополучення (на вибiр) введи в речення

П'ять будинків, дев'ять парасольок, десять оповідань, п'ять відер, сім дерев, ві- сім дівчаток, шість вікон, п'ять дверей, дев'ять сосен, сім дошок,  двадцять гри-   вень, п'ятнадцять учнів, сім парт.   у мене було п'ять гривень.                                                                                                               

Объяснение:

Моя улюблена книга — це «Маленький принц» А. Сент-Екзю- пері. Познайомився я з нею давно. Як розповідав мені брат, він лед­ве врятував цю книжечку від мене. Тоді мені було два рочки. Звісно, я цього не пам’ятаю, але, напевно, тоді мені книжечка дуже сподобалась.

Потім «Маленького принца» мені читала ввечері мама. Разом ми розглядали малюнки, і я думав, що герой оповіді схожий на мене. Я теж хотів взяти олівець і намалювати що-небудь схоже на «удава, який поглинає свою жертву цілком, не жуючи. Після цього він вже не може поворухнутися й спить півроку поспіль, поки не перетравить їжу».

Хочу сказати, що по-справжньому захопив мене сюжет «Маленького принца» тільки тоді, коли я сам прочитав книгу. Усі планети, які відвідав Маленький принц, ожили в моїй уяві. Але понад усе мене вразила розповідь принца про його власну планету. На ній, так само, як і на нашій планеті Земля, росли дивовижні квіти, кущі й дерева. Найстрашнішим з-поміж них був баобаб. Якщо не впізнати баобаб відразу, то він починав розселятися по всій планеті. Його міцне коріння руйнувало планету, особливо, якщо вона була маленькою. А найпрекраснішою рослиною планети була троянда. Троянда, як справжня красуня, була вибагливою, її настрій постійно змінювався. Найбільше мені запам’ятався епізод, в якому звучить відо­мий тепер всім у світі вислів: «Ми відповідаємо за тих, кого приру­чили». Раніше я хотів, щоб батьки подарували мені собаку. Тепер я зрозумів, що не готовий до цього: собака вимагає турботи й захис­ту. Він не любить залишатися на самоті.

Крім того, його щоденно вранці й ввечері треба вигулювати. Зав­дяки улюбленій книжці я зрозумів, що треба відповідати за свої слова й вчинки. Треба цінувати дружбу й повсякчас докладати зу­силь, щоб люди теж з повагою ставилися до тебе.