Автор сказки в стране невыучиных уроков

Лия борисовна гераскина. "в стране невыученных уроков" вот уже сорок лет — самая читаемая в школе книга-сказка о лентяе и двоечнике вите перестукине. ее автор, лия гераскина, написала продолжение сказки "в стране невыученных уроков — 2", в котором уже витя своим друзьям. исправившись сам, витя берет с собой в удивительную страну друзей. они то во времена динозавров, то в античный мир, знакомятся с одиссеем, с циклопом полифемом… для среднего школьного возраста. художник в. чижиков.

Справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба. Народився 8 липня (21 липня) 1907 року в Житомирі. Його батько – відомий український класик Олександр Олесь

   Олександр Іванович віддано любив сина, ніжно називав його Лелекою, присвячував йому вірші.

Маленького Олега виховували бабуся і дідусь.

   В три роки він навчився читати, а в п’ять написав п’єсу на три дії з життя козаків і сам ілюстрував її, змалечку грав на піаніно та скрипці.

В 1940 році зустрічається з Катериною Білецькою, яку знав з п’ятирічного віку та закохується у неї. Вона була менша від нього на 13 років. В 1943 веде її під вінець. 2 серпня 1943 молодята вінчаються у церкві. Ольжич бере зі своєї дружини та свідків клятву про те, що вони мовчатимуть про весілля аж до закінчення війни. Він зробив це для того, щоб Катерина не зазнала переслідувань за його політичну діяльність

З 1930 року Олег Кандиба бере псевдонім Олег Ольжич та робить спроби писати. Видав друком збірки – «Рінь», «Вежі», «Підзамче» (посмертно)

   На велосипеді об’їздив пів-Європи: Берлін, Потсдам, Росток, Вісмар, Любек, Гамбург, відвідував церкви, музеї, університети…

У 1936 році Ольжича запросили до Риму для наукової співпраці з археології. Через два роки його запросили читати курси лекцій з археології до США. Активно друкує свої наукові досягнення в провідних журналах США, Австрії, Німеччини, Югославії та Англії

В 1937 році Ольжич розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону. Дана періодизація актуальна і сьогодні

25 травня 1944 року його арештовують на квартирі у Львові. Був направлений до Берліну, де його посадили у камеру № 14, що знаходилась у спеціальному бункері. Олега Ольжича жорстоко катували і 10 червня 1944 року він помер не приходячи до тями. Його тіло було спалено у крематорії

Допити і катування тривали більше двох тижнів, доки смерть не зупинила тортури. Єдине, що лишилося у коменданта Заксенхаузена, — це власноручна заява Ольжича, де він відмовляється від будь-якої співпраці з німцями, заявивши: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта били і будемо бити!»

31 липня 1944 року народився син Ольжича, якого Катерина назвала на його честь Олегом. Він отримав освіту інженера прикладної фізики, досі працює за фахом

Сподіваємося, що з цієї статті Ви дізнались цікаві факти про Олега Ольжича.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/oleg-olzhich-tsikavi-fakti

Объяснение: