Розтавьте розділові знаки. зробіть фонетичний розбір слова в'ється. між м'якими зеленими ніби оксамитовими берегами в'ється гадюкою роставиця неначе передражнює здорові річки як часом маленькі діти передражнюють старших. а далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків.от верби обступились од берега і розсипались купами на зеленій траві. скрізь по обидва боки раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинялись та поверх бадилля кукурудзи на річку там далі набігли над річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом.

між м'якими,зеленими,ніби оксамитовими берегами в'ється гадюкою роставиця, неначе передражнює здорові річки,як часом маленькі діти передражнюють старших. а далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків.от верби обступились од берега і розсипались купами на зеленій траві.скрізь по обидва боки раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинялись та поверх бадилля кукурудзи на річку там далі набігли,над річку високі коноплі і залили берег своїм гострим,важким, духом.

в`ється - ( в`йет`сйа)

Толя — син хазяїна будинку, у якому жила родина Федь­ка, — був дитиною ніжною, делікатною та смирною з “не­винними синіми очима”. Завжди чистенький і чепурненький, він зовсім не мав нахилу “до Федькових забав” і ста­вився з погордою до мужицьких дітей. Але якась невідома сила тягнула його до халамидника. Толя — хитрий і підступний: він підбив Федька на ризиковану подорож по кризі, мріючи про те, що той злякається, а хлопці з нього посміються. А інша його вада — заздрість — штовхає його самого на кригу. Федько рятує Толю, ризикуючи власним життям, а цей брехун ще й звинувачує його в тому, у чому був винен сам. Бешкетник виявився справжнім героєм і благородною людиною: хлопець збрехав перший раз у житті, щоб захис­тити зляканого Толю від розгніваного батька, але заплатив за своє благородство надто дорогою ціною — власним життям. Толя навіть після смерті Федька не відчуває власної вини, навіть забирае чижика, збрехавши матері хлопця, ніби виграв його. Він підлий і дріб’язковий. Толя — егоїст, який думає тільки про себе, його не цікавлять почуття й думки інших, він не знає, що таке честь, совість, благородство, що значить бути справжнім другом. Йому притаманні підлість, брехливість, хиткість, зрадливість, заздрість, пихатість та егоїзм. Я впевнений у тому, що в Толі ніколи не буде друзів, і мені б дуже хотілося мати такого чесного, благородного й сміливого друга, яким був Федько.