Отрівок из тараса бульбы который начинется словами бідна старенька позбавленна останної надії сумно в хату

Бідна старенька, звикнувши вже до таких вчинків свого чоловіка, сумно дивилася, сидячи на лаві. вона не сміла нічого сказати; але, почувши про таке страшне для неї вирішення, вона не могла вдержатись від сліз; глянула на дітей своїх, з якими загрожувала їй така скора розлука, — і ніхто б не міг описати всієї безмовної сили її горя, що, здавалося, тремтіло в очах її та в судорожно стиснутих губах. бульба був упертий страшенно. це був один із тих характерів, які могли виникнути тільки в тяжке xv століття в напівкочовому кутку європи, коли вся південна первобутна росія, покинута своїми князями, була спустошена, випалена дощенту невпинними наскоками монгольських хижаків; коли, втративши хату й притулок, стала тут відважною тарас був один з корінних, старих полковників: весь був віфстворе-ний для бойової тривоги й відзначався грубою щирістю своєї вдачі

Ой їхало весілля попід нашу грушку зачепило за гілляку загубило дружку ой їхало весілля попід нашу хату зачепило за гілляку загубило сваху грай музико коли граєш, коли добрий смичок маєш, а не граєш не дури даром грошей не бери. а музиці ковбаси,а музиці сала, а музика зварювала грати перестала. ой чи тут чи не тут,тут має щось бути ми приходим на подвір'я самогонку чути ой що то за дівчинонька висока та пишна її мати породила, як зацвіла вишня ой що то за парубок до війська строїться а як вийде на вулицю гусака боїться а я можу закластися на 200 на 300 що той дядько в животі має футболіста породила мене мати на самого петра дала мені руки й ноги на півтори метра породила мене мати на самого спаса дала мені такі вуса як у фантомаса ой дівчата дівчатонька не дайте ми вмерти буду я вам за бичка до самої смерти