Твір моя кімната(сочинение моя комната)

Узагалі моя кімната не зовсім особисто моя, тому що в ній стоїть телевізор. а телепередачі дивляться й батьки. але у всьому іншому хазяїн тут я. тут знаходяться мій письмовий стіл, книжкова шафа і книжкові полиці, диван, на якому я сплю, невеликий столик-тумбочка, де зберігаються мої ігри. поруч — велике крісло, забравшись у яке з ногами, я люблю читати. а головне — в моїй кімнаті є куточок, де стоїть магнітофон і висять на стіні дві карти, різні таблички й цікаві мені картинки. хочу пояснити, що це за таблички. я їх давно колекціоную. наприклад, є такі: «без стуку не заходити», «ідучи — гасіть світло», «у нас не палять», «дотримуйтеся тиші» тощо. висять вони просто так, без системи. я знаходив їх на різних розвалах, деякі мені дарували. мама час від часу погрожує, що викине, але мені вони подобаються.одна з двох карт — це карта нашої області. я люблю іноді відшукувати на ній селища, річки, про які щось почув, відзначати місця, де вже побував. я дуже люблю свою кімнату і, коли їду куди-небудь, незабаром починаю за нею нудьгувати. в ній улітку завжди прохолодно, тому що у вікна два величезних каштани, а взимку тепло й затишно завдяки гарячій стінці каміна.

Почався навчальний рік. разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. багато людей уже вправилися біля городу. дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на .  але одного разу ми поверталися з , йшли дорогою повз городи. анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі олексія не викопана картопля. олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. ми не придавали цьому ніякого значення. а від мами анатолій та данило чули, що олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. у олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. а осінь наступає з вранішніми , а незабаром почнуться дощі та заморозки.  ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.  тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город олексія, щоб зібрати урожай, однокласнику. так ми і зробили. до нас ще приєдналася мама петрика, яка давала вказівки, радила.  працювали ми до темряви. зате вже пізно вечором у двір олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. допоміг нам це на машині батько сергія, бо він шофер.  олексій не зрозумів одразу, що діється. але потім йому стало все ясно. на очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.  розчулений, він щиро подякував усім нам за та увагу до його сім'ї.