Написати твір-роздум на основі цього афоризма григорія сковороди "не за обличчя судіть, а за серце".

Всі ми протягом власного життя даємо оцінку іншим людям. життя сповнене новими знайомствами, постійними новими людьми навколо. ми починаємо знайомитися вже з дитячого саду, це продовжується і в школі. у якийсь момент знайомств нагромаджується так багато, що запам’ятати і простежити їх всі стає практично неможливо. але які спогади та сприйняття людини ми зберігаємо в пам’яті? далеко не з усіма вдається близько поспілкуватися, щоб зробити реальні висновки про людину. дуже часто висновки робляться просто на підставі зовнішнього вигляду людини. але чи правильно це? різні особистості висловлювали різні думки щодо даного питання.зокрема, григорій сковорода, який вважається просто найкращим українським філософом за всю історію нашої держави, висловив думку про те, що людину потрібно судити не по її обличчю, а по її серцю. звичайно, цей вислів є переносним, тобто, під серцем мається на увазі не фізичний орган людського тіла, а скоріше добрий характер або вчинки людини. під обличчям ж мається на увазі не зовнішність сама по собі, хоч вона і не маловажна, а скоріше, перше враження про людину. дійсно, кожен з нас, напевно, стикався в житті з такою ситуацією: ми знайомимося з дуже ввічливою і приємною людиною, яке веде себе, здавалося б, правильно і гідно поваги. до неї якось автоматично проймаєшся повагою і цікавістю. але з часом стає зрозуміло, що людина, незважаючи на свою загальну хорошу репутацію, іноді робить зовсім неналежні вчинки, виявляється, що вона ніяк не добра, а, швидше, орієнтована на отримання особистої вигоди, дивиться на людей лише з цієї точки зору. у цієї людини добра репутація, тобто особа, але серце у неї явно не добре. а тому не варто ставитися до такої людини з великою симпатією.зворотні ситуації теж трапляються. іноді хтось не подобається нам на перший погляд, враження про цю особу не найкраще. але не варто поспішати з висновками і впевнюватися у власній правоті, варто почекати якихось вчинків цієї людини. і якщо у неї погана репутація, але вона, навпаки, здійснює дійсно добрі і правильні вчинки, то до неї варто ставитися по-доброму, позитивно і з великою повагою, тому що в цієї людини справді добре серце. я думаю, що суть афоризму григорія сковороди криється, насамперед, у тому, що не варто довіряти власному першому враженню. потрібно дочекатися, поки людина покаже, яке в неї серце, вчинить певні дії і тим самим дасть зрозуміти все необхідне про її сутність.

  жила  була в лісі ялинка вона народилася маленька пухнаста ялинка. привітати її з днем ? ? народження прийшли всі жителі лісу.  ялинка була дуже задоволена такій увазі лісових мешканців. - і, і, - дякувала вона всіх , так як була чемною і доброю ялинкою. одного разу в ліс з батьками збирати ягоди і гриби прийшла дівчинка. вона відразу ж помітила маленьку ялинку. - ой, яка гарна ялинка! - вигукнула дівчинка і поторгала її пухнасті гілочки. - доброго ранку, ялинка! - привіталася вона з нею. ялинка було дуже приємна така увага. дівчинка їй , і вони подружилися. літо пролетіло швидко, непомітно. ялинка трохи підросла і стала ще привабливішою. дівчинка, коли приходила в ліс, то відразу ж бігла до своєї подружки. а ялиночка їй знаходити грибочки, вказуючи своїми пухнастими гілочками, під якими ялинками сховалися масляткі. і ось вже на підході зимонька-зима, випав перший сніжок. він обсипав ялинку блискучими сніжинками, і ця білосніжна шубка була їй дуже личить. зима набирала силу, сніг ліг уже грунтовно, приємно похрустивая під ногами. тваринки, щоб не замерзнути, поховалися в своїх думках, які добре підготували до зими. ялинка тепер не часто бачила жителів лісу. тільки іноді повз пробігав зайчик-попригайчік або лисичка-сестричка, та ще хто-небудь. ялинка занудьгувала і подумала: "і чому взимку так холодно? ! чому всі бояться морозів і ховаються по домівках? я ось зовсім їх не боюся, а навіть навпаки - мені подобається, коли заметіль мете і ; морозець міцнішає ". - ох, як нудно тут стояти однією! - жалібно сказала ялинка. і тут раптом вона побачила, як з-за ялинок з'явилася її знайома дівчинка. вона знову приїхала в ліс з татом і ; мамою кататися на лижах. дівчинка теж зраділа, побачивши улюблену ялинку. вона стала розповідати ялинці, що вони приїхали, щоб знайти велику і гарну ялинку для свята. адже скоро новий рік! і вона дуже любить цей радісний і веселий свято! до неї і до її друзів і подружкам прийдуть дід мороз зі снігуронькою! і принесуть подарунки. вони всі будуть співати пісні і водити хоровод навколо ялинки. ялинка слухала уважно дівчинку, і їй теж захотілося бути на цьому святі і теж отримати подарунки. але вона була ще дуже маленькою ялинкою і не могла бути на новорічному святі у дівчинки . - ах, як шкода! - сумно зітхнула ялинка. і ось настав новий рік. дівчинка зі своїми друзями і подружками веселилися, водили хоровод навколо ялинки разом з дідом морозом та снігуронькою. потім були подарунки, яких було дуже і дуже багато. і тут серед подарунків дівчинка побачила невелику коробочку, на якій був намальований прозорий кулька зі сніжинками всередині. дівчинку зацікавила ця коробочка, і вона захотіла її відразу ж відкрити. відкривши її, вона побачила перед собою скляну кульку, всередині якого була маленька ялинка. дівчинка трохи нахилила кульку на бік, і на ялинку відразу ж посипався сніжок. дівчинка вмить згадала про свою лісову подружку - маленьку ялинку, яка зараз сумує одна в лісі! - треба щось робити, щоб ялинці не було так сумно! сьогодні ж новий рік! і ніхто не повинен сумувати! - подумала вона. дівчинка вирішила розповісти всім гостям і, звичайно ж, дідові морозу зі снігуронькою про свою лісової подружці. - ми обов'язково повинні піти до маленької ялинці! і негайно! - сказав дід мороз, і всі діти його підтримали. - ми продовжимо свято в лісі разом з - радісно кричали діти.