Твір на тему мистецтво писанкарства

Фарбоване в один колір або прикрашене різноманітними візерунками яйце мало символічне обрядове релігійне значення ще задовго до того, як у світі виникло християнство. до нашого часу дійшли перекази багатьох стародавніх народів, в яких воно виступає джерелом тепла і світла, джерелом життя, а деякі народи вважали його навіть зародком всесвіту. крім того, існують численні варіанти легенд щодо використання та значення писанок під час великодніх свят щодо зв’язку традиційного писанкарства з подіями, відображеними у євангелії.нажаль, за врахуванням особливостей яєчних шкаралуп, середньовічні писанки не дійшли до нашого часу. однак традиційне писанкарство в україні існує вже багато століть, а в xix столітті воно отримало популярність на всій території нашої країни і зараз декілька відрізняється, бо враховує особливості культурних традицій регіонів. колекції українських писанок сьогодні можна побачити у музеях києва, львова, лубен, варшави, кракова, брно та багатьох інших європейських міст. найдавніші писанки, зроблені нашими співвітчизниками, які датуються приблизно 1880 роком, зберігаються у краєзнавчих музеях селища острів на львівщині і селища слобідка на поділлі.своєрідні відмінності місцевих українських писанок виникли на початку xx століття. зараз розрізняють писанки полісся, подніпров’я, поділля, бойківщини, полісся, лемківщини і гуцульщини. наприклад, на покутті і слобожанщині більш поширені крашанки, а на лемківщині та бойківщині – великодні яйця і так звані шпильки. а найбільша дивовижність і філігранність національних орнаментів притаманні писанкам, яки виробляють на гуцульщині, розписуючи їх спеціальним писаком з трубкою у вигляді конуса.звичайно, писанки виготовляли навесні, перед великоднем, а робили їх жінки і дівчата, іконописці і монастирські ченці, пекарі та кондитери. тому й техніка малюнка завжди розрізнялася. наприклад, на селі яйця найчастіше фарбували в один колір, зазвичай, використовуючи для цього лушпиння з цибулі та інші природні барвники. іноді їх фарбували у кілька кольорів або прикрашували воском. у містах господарки вдавалися до різноманітних засобів і виказували неабияку винахідливість. на яйця наклеювали шматочки кольорового паперу, блискучої фольги, клаптики тканини або кольорові нитки. і в містах, і в селах крашанки здебільшого робили для себе, і лише інколи – для продажу на святкових ярмарках.у давнину з писанками чинили різноманітні магічні дії. наприклад, для отримання гарного врожаю на весняного юрія писанки катали по зеленій пшениці, а потім закопували їх в землю. а у великдень зранку усі вмивалися водою, у яку звечора клали декілька писанок та срібних монет. вважалося, що така вода надає красоти і сили. у всі часи свячені крашанки були оберегом домівки від вогню і грому, а людей і тварин захищали від лихого ока. інколи писанки використовували навіть для лікування хвороб. крім того, писанки завжди були об’єктом забавок дітей і молоді. штовхаючись крашеними яйцями, вони випробували їх на міцність. у кого яйце залишалося цілим – той і вигравав. а з пустих писанок і тіста виготовляли голубів, до випічки хвіст з кольорового паперу. таких голубів підвішували здебільшого по три разом неподалік від вікон, прикрашаючи таким чином святкове житло.у другій половині минулого століття значно посилився інтерес до народних промислів і української національної культури, завдяки чому у нашій країні відновилося і писанкарство, забуте у перші десятиліття радянської влади. перед великодніми святами у коломиї, косові та вижлиці народні майстри продавали писанки на ярмарках. спочатку писанковий промисел був розповсюджений лише в окремому регіоні, але з часом поширився і крашанки стали вважатися творами національного мистецтва, почали експонуватися на виставках і навіть з’явилися їх приватні колекції. писанкарство збереглося і дійшло до наших днів завдяки майстрам старшого покоління. сьогодні писанки не тільки на святкових ярмарках, а й навіть у художніх салонах. оригінальний орнамент українських писанок не тільки зачаровує своєю вишуканістю, гармонією колориту і мініатюрністю, кожен з них несе стародавні символи світорозуміння і природи, єднає нас з традиціями минулого. українська писанка є символом нашого народу у всьому світі.

Игра это мое любимое слово я люблю играть в компьютерные игры но иногда я не люблю поиграть в разные игры.у меня пока нет любимой игры но у меня есть игры в которые я захожу часто.у всех есть любимая компьютерная игра но пока у меня нету ее. я всем советую поиграть в компьютере какие-то игры.мне это нравится.