Твір на тему приниження і знедолення дітей у романі олівер твіста

Проблему виховання можна називати однією з провідних в ійській літературі. гчарльз діккенс не був у цьому першовідкривачем, але він знайшов свій шлях розв'язання проблеми, показавши лондонське дно без романтизації.  у передмові до одного з видань роману «пригоди олівера твіста» діккенс писав: «мені здалося, що зобразити реальних членів злочинної групи, намалювати їх в усіх їхній потворності, показати злиденне їхнє означає суспільству». його представники лондонського дна відверто потворні навіть зовні, тим більше у своїх звичках. ось б'є в котрий раз свого білого собаку сайкс, який не знає жалощів ні до кого. так, як і цей білий собака, звикла собі на лихо до нього ненсі. ідиро і сильно покохавши сайкса, ненсі намагається захистити його від усіх бід. але чи здатен він це оцінити? певно, ні. і в цьому ми переконуємося, коли він розправляється з ненсі безжально. чи міг він іти дитину, яка була для нього лише інструментом для крадіжок! поранений під час нічного нападу, олівер покинутий напризволяще. порятунок хлопчика — справа рук добрих жінок, здатних зрозуміти і повірити людині, знайти у серці співчуття. опові про пригоди олівера твіста, ч. діккенс розгортає широку панораму дна суспільства. холодні сірі нічні лондонські вулиці, в яких не знайдеш прихистку; брудні й смердючі лігвища — обитель усіх пороків. ця атмосфера теж виховує. і не в усіх стає мужності протистояти брудові, котрий панує довкола. голод і приниження часто примушують маленьких людей хитрувати, брехати і зраджувати. жорстокість світу породжує жорстокість дитини. саме це хвилює письменника, який свідомо оголює найстрашніші виразки ійського дна, бажаючи звернути на них увагу суспільства. письменник вважає, що проблема виховання людини — справа усього суспільства. одне із завдань роману «пригоди олівера твіста» — показати сувору правду заради того, щоб примусити суспільство бути справедливішим і милосерднішим. з іронією автор вставляє зауваження з приводу тієї чи іншої ситуації, коли респектабельні ійські джентльмени брезгливо відвертаються від бідних знедолених людей, котрі опинилися в робітному будинку. один із таких героїв-джентельменів діккенса навіть не має імені, він просто названий паном у білому жилеті. не зробивши нічого гарного для олівера та інших сиріт, він пророкує хлопчикові в'язницю і страту. так письменник порушує ще одне питання: що являє собою істинна вихованість, і чи можлива вона без доброти і милосердя. відповіддю на це питання є увесь роман. і гарне, і негарне у людині може змінювати життя, суспільство людей. і дуже важливо, якими моральними принципами живуть ті люди. таким є погляд ч. діккенса на проблему виховання. 

Жил был в лесу один человек. жил он, горя не знал. но однажды, стало скучно ему, одному жить. решил он по лесу прогуляться. идет и видит, сидит   лисенок  с раненой лапкой. взял он лисенка и подумал: "вот и друг мне". конец короткой сказки.