Зарисуйте эритроцит; опишите его форму и форму ядра

Еритроцити у людини і савців  здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають  дискоцитами. у нормі дискоцити становлять 80% від загальної кількості еритроцитів. трапляються й інші форми еритроцитів - планоцити ( мають плоску поверхню), сфероцити (кулясті), ехіноцити ( мають шипи) тощо. така різноманітність форм у нормі позначається терміном  фізіологічний пойкілоцитоз. коли ж кількість змінених форм еритроцитів перевишує 20%, те ж явище має назву патологічного пойкілоцитозу. форму еритроцитів підтримує  бета-сігі- глікопротеїн  в еритроцитарній мембрані та спеціальний каркас, побудований з  білка  спектрину, який прилягає до  плазмамиі пов'язаний з нею іншим білком - анкерином. діаметр еритроцита у людини 7,1 - 7,9 мкм, товщина клітини на краях 2-2,5 мкм, у центрі - до 1мкм. заглибина еритроцита в тонкій центральній частині має назву  фізіологічної ескавації. така форма клітини забезпечує збільшення її поверхні і прискорює насичення гемоглобіну киснем. в умовах норми 75% усіх еритроцитів мають вищеназвані розміри. це так звані  нормоцити. частина клітин має діаметр понад 8 мкм це макроцити, їх кількість - 12,5%. решта еритроцитів може мати діаметр 6 мкм і менший. це мікроцити. якщо кількість макро- і мікроцитів перевищує 25%, це явище має назву  анізоцитозу.під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. на її зовнішній поверхні розташовані антигенні  еритроцити у людини   здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають  дискоцитами. у нормі дискоцити становлять 80% від загальної кількості еритроцитів. трапляються й інші форми еритроцитів - планоцити ( мають плоску поверхню), сфероцити (кулясті), ехіноцити ( мають шипи) тощо. така різноманітність форм у нормі позначається терміном  фізіологічний пойкілоцитоз. коли ж кількість змінених форм еритроцитів перевишує 20%, те ж явище має назву патологічного пойкілоцитозу. форму еритроцитів підтримує    в еритроцитарній мембрані та спеціальний каркас, побудований з  білкаспектрину, який прилягає до  плазмалеми  і пов'язаний з нею іншим білком - анкерином. діаметр еритроцита у людини 7,1 - 7,9 мкм, товщина клітини на краях 2-2,5 мкм, у центрі - до 1мкм. заглибина еритроцита в тонкій центральній частині має назву  фізіологічної ескавації. така форма клітини забезпечує збільшення її поверхні і прискорює насичення гемоглобіну киснем. в умовах норми 75% усіх еритроцитів мають вищеназвані розміри. це так звані  нормоцити. частина клітин має діаметр понад 8 мкм це макроцити, їх кількість - 12,5%. решта еритроцитів може мати діаметр 6 мкм і менший. це мікроцити. якщо кількість макро- і мікроцитів перевищує 25%, це явище має назву  анізоцитозу. під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. на її зовнішній поверхні розташовані антигенні олігосахариди, які зумовлюють групову належність еритроцитів,  фосфоліпіди, сіалова кислота. усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм. олігосахариди , які зумовлюють групову належність еритроцитів,  фосфоліпіди, сіалова кислота. усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм.

Воды с неба падает больше, чем испаряется, поэтому здесь много заболоченных мест и растут густые влажные леса — джунгли. На его климат большое влияние оказывают пассаты, приносящие сюда обильные осадки с океана.