Будьласка прошу вас іть ! потрібен текс клечальна оселя

Вдалеку давнину зелені свята, клечальна субота, русальний тиждень та інші народні свята літнього циклу (наприклад, семик чи похорон ярили) були окремими святами, що мали власну семантику і ритуали. проте протягом багатьох століть вони були частково втрачені, дещо змінені, переплелися між собою, а деякі – навіть почали заміняти одне одне.  але вкорінені у народну пам’ять, ці давні дохристиянські свята поєдналися в зелених святах і русаліях. як зазначає степан килимник в книзі «український рік у народних звичаях в історичному освітленні», під назвою зелені свята слід розуміти, що в дохристиянські часи це була ціла низка літніх свят.  зелені свята тривали цілий тиждень і завершувалися зеленою неділею, що потім в християнстві отримала назву трійця. напередодні зеленої неділі йшла клечальна субота, що була присвячена померлим предкам.  в клечальній суботі відбився архаїчний культ предків, який був у наших пращурів і прямо чи опосередковано дійшов до наших днів через народну традицію. а сезонна обмеженість перебування русалок на землі не суперечить їх належності до культу предків.  ці давні свята пройшли через тисячоліття і дійшли до останніх століть лише фрагментарно, окремими елементами, що залишились з основних обрядів і ритуалів.  перед зеленою неділею, в клечальну суботу ввечері, коли і хату всередині, і сіни, і подвір’я вже прикрашено зеленим гіллям і зіллям, господар з зеленою гілкою, найчастіше з дубовою, стає серед двору і промовляє:   сонце ясне, сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів, зустрічаємо вас, вітаємо з літом, шануємо і запрошуємо!   після цього з порогу з книшем і квіткою в руках промовляє господиня:   русалоньки-нявоньки, красні дівоньки. потерчата бідненькі, дітоньки маленьки, дівчат-хлопців не займайте, жита не збивайте. по межах-суловках бігайте-грайте, ниву хороніть – просимо вас, схиляємось з книшем та квітами!   усе зле, усе лихе, громовая тучо, великая зливо – нас минай, нашої нивки, худібки не займай!   а на чернігівщині збереглися ось такі примовляння під час обіду чи вечері протягом русального тижня:   русалоньки-мавоньки наші, русу косу чешіть, росу пийте, у рясці купайтесь, квітами величайтесь, на вітах гойдайтесь, на межах-суловках грайте, наших хлопців-дівчат не чіпайте, жита не ламайте – живіть собі!   а ви, дитинята-потерчата нехрещені, при місяці грайтесь, людей не чіпайте, в хату не ступайте, злиднів не водіть, лиха не чиніть!   окрім русалок, на зеленому тижні, і особливо в клечальну суботу, на землю приходили мерці. пригадаймо народні прислів’я: «вже діди сиділи по кутках» або «вже діди снували по хаті» – в клечальну суботу кожна родина запрошувала своїх предків до хати, яким готувалася жертвенна їжа – колово – їжа бога і духів померлих.  пізніше в християнстві на клечальну суботу припав введений церквою поминальний день – батьківська субота. 

Н.в. тисяча двісті сімдесят шість

Р.в. тисячі двохсот сімдесяти (сімдесятьох) шести (шістьох)

Д.в. тисячі двомстам сімдесяти (сімдесятьом) шести (шістьом)

З.в. тисячу двісті сімдесят (сімдесятьох) шість (шістьох)

О.в. тисячею двомастами сімдесятьма (сімдесятьома) шістьма (шістьома)

М.в. тисячі двохстах сімдесяти (сімдесятьох) шести (шістьох)