Мне надо характеристика остапа из тараса бульбы

остап: 1) трудолюбивый, настойчивый, упорный в лостижении цели2) верный, надежный товарищ, мужественно принимал наказание3) мечтает о подвиге

4) уезжая из дома думает о матери5) хороший полководиц, расчетлив и умен в бою. геройски принял смерть , подавая пример мужества своим товарищам

 

остап был похож на своего отца.любил воевать.ему не нравилась учёба в бурсе(академии).он был хладнокровен и прямолинеен.остап был верен своей отчизне и умер как настоящий воин,во имя своей родины.

Григорій федорович квітка народився 29 листопада 1778 р. в слободі основа поблизу харкова в дворянській родині (від назви слободи й походить його псевдонім — основ'яненко). спочатку навчався вдома, а потім у курязькій монастирській школі.  у 1793 р. григорій як дворянин був зарахований на військову службу, через чотири роки вийшов у відставку в чині капітана.  у 1804 р. він став послушником монастиря, а наступного року повернувся на військову службу.  у 1806 р. майбутній письменник подав у відставку, оселився в харкові, став комісаром у народному ополченні.  у 1812 р. він працював директором харківського театру, заснував інститут шляхетних дівчат, згодом організував, відредагував і опублікував перші в україні громадсько-літературні журнали «харьковский демокрит» і «украинский вестник». збирав кошти на відкриття харківської публічної бібліотеки.  протягом 1817—1828 pp. г. квітка чотири рази переобирався предводителем дворян харківського повіту.  з 1827 р. почав писати прозу і драматургію.  перша книга «малороссийских повестей, рассказываемых грыцьком основьяненком» («маруся», «салдацький патрет», «мертвецький великдень») вийшла у 1834 р.  у 1837р. вийшла друга книга «малороссийских повестей, рассказываемых грыцьком основьяненком».  у 1840 р. г.ф. квітка очолив харківську палату карного суду на посаді надвірного радника.  письменник помер 20 серпня 1843р., похований у харкові.  григорій федорович квітка-основ'яненко залишив по собі значну літературну спадщину, написану російською та українською мовами: це комедії «сватання на гончарівці», «шельменко-денщик», «шельменко — волостной писарь»; літературно-публіцистичні статті «супліка до пана іздателя», «лист до видавців « вестника»; історико-художній нарис «головатый»; фейлетон «письма фалалея повинухина»; жартівливі вірші «шпигачки»; романи «панхалявский», «жизнь и похождения петра степанова, сына столбикова», повісті «ганнуся», «панна сотниковна», «конотопська відьма», «маруся», оповідання «салдацький патрет», «купований розум», «пархімове снідання», «перекотиполе», «малоросійська биль» та інші. його спадщина нараховує близько 80 прозових і драматичних творів, щоправда не всі вони мають однакову художню вартість.