Повідомлення на лінгвістичну тему другорядні члени речення

План:

i. що таке головні та другорядні члени речень.

ii. спільні та відмінні ознаки головних і другорядних членів речення.

1. ознаки і функції головних членів речення (з ).2. види другорядних членів та їх роль у реченні (з ).

i. головні члени речення — це підмет і присудок. другорядні члени речення — це додатки, означення, обставини. вони пояснюють або уточнюють головні члени речення й залежать від них.

ii.  головні члени речення:   підмет — головний член речення, що означає дійову особу або предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? підмет завжди пов’язаний із присудком і найчастіше виражається іменником або займенником у називному відмінку (на землю глянули тихі зорі (м. рідше — дієсловом у неозначеній формі або числівником (лиш боротись — значить жить! (і. франко). «три» у щоденнику виглядає не дуже симпатично).присудок — головний член речення, який характеризує підмет за дією, станом або ознакою і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? присудок завжди пов’язаний із підметом. він найчастіше виражається дієсловом (ліс дрімав у ранковій тиші), рідше — прикметником чи іменником (вірний приятель — то найдорожчий скарб (нар.

ii.  другорядні члени речення: додаток — другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або стан, і відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на додатки найчастіше виражаються іменниками або займенниками, а також усіма іншими частинами мови у значенні іменника (стали їсти кашу. з’їли все, що було в буфеті).означення — другорядний член речення, що вказує на різні ознаки предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) та скільки? (лише в непрямих відмінках). означення найчастіше виражається прикметником, займенником, числівником; рідше — іменником (кубло змії, русалчине волосся писав на склі мороз-поет (в. свідзіобставина — другорядний член речення, який виражає різноманітні ознаки дії або іншої ознаки (місце, час, причину, мету, спосіб, умову) і відповідає на питання де? коли? чому? з якою метою? як? та ін. обставини найчастіше виражаються прислівниками або іменниками з прийменниками (уранці (коли? ) йшли (як? ) бадьоро, швидко, легко: вітер дув (як? ) збоку, а не (гр.

Складними реченнями називають речення, утворені з двох чи більше простих, об'єднаних в одне ціле змістом і інтонацією, за сполучників чи без них. наприклад: увійшов я в ліс і почув, як кує зозуля.  складні речення поділяються на складні сполучникові та складні безсполучникові залежно від способу поєднання простих речень у складному. у сполучникових реченнях прості з'єднуються за інтонації та сполучників чи сполучних слів. наприклад: коло хати цвіли квіти, а за хатою росли вишні. речення, в яких прості речення з'єднуються у складні тільки інтонаційно, — безсполучникові. наприклад: садок одцвівся, білі пелюстки вкрили землю. складні сполучникові речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні.  у складносурядних прості речення з'єднуються сполучниками (єднальними, розділовими чи протиставними), ці речення — рівноправні. наприклад: достигла нива колосиста, і зріють яблука в садку. прості речення, що входять до складу складносурядного, відокремлюються комою, тире чи крапкою з комою. кома не ставиться, коли перед сполучником є спільний другорядний член або підрядна частина, що стосується обох речень. наприклад: коли він торкався смичком до струн, все на світі зникало і залишалась тільки музика. скоро уся долина блищала вогнями і разом з димом підіймалась вгору пісня. тире ставиться, якщо частини речення виражають швидку чи несподівану зміну подій. наприклад: несподіваний ривок — і ми відриваємося від землі. ці речення вимовляються з особливою інтонацією. крапка з комою ставиться, якщо частини складносурядного речення дуже поширені, мають свої розділові знаки чи далекі за змістом. наприклад: вітерець дихнув; у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел.  складнопідрядне речення складається з двох частин, з яких одна частина — основна і незалежна, а друга — їй підпорядкована і приєднується підрядним сполучником чи сполучним словом. наприклад: гора була така, що. з неї спускалися цілий день.  сполучні слова є повнозначними словами, що виступають членами речення. наприклад: що посієш, те й пожнеш. на письмі підрядні речення відділяються від головного комою або комами. наприклад: в душі я славлю світлий парус, бо в мене на серці сум. уночі, як чумацький шлях куряву простеле, вийди на дніпро.  складнопідрядні речення бувають з означальною, з'ясувальною чи обставинною підрядними частинами.  підрядні означальні речення пояснюють член головного речення і відпові на питання який! наприклад: пташки, що влітку так співали, у вирій вже поодлітали. підрядні означальні з'єднуються з головним за сполучних слів який, котрий, чий, куди, де і підрядних сполучників що, як, щоб, ніби, наче.  підрядні з'ясувальні відпові на питання непрямих відмінків, доповнюють зміст головного речення. наприклад: добре жить тому, чия душа і дума навчилися любить. підрядні з'ясувальні з'єднуються з головними сполучниками що, щоб, ніби, мов, як та сполучними словами хто, який, чий, де, куди, як.  підрядні обставинні — це речення, в яких підрядні частини вказують на обставини. підрядні обставинні речення бувають ступеня і способу дії, місця, часу, причини, наслідкові, мети, допустові та умовні.  підрядні речення можуть мати одне чи декілька підрядних. якщо у реченні декілька підрядних, то підрядність може бути однорідна, паралельна та послідовна.  безсполучникові речення можуть бути з однорідними чи неоднорідними простими реченнями (одне з яких пояснює інше). наприклад: вона побачила: сонечко засвітило тепло-тепло.  у безсполучникових реченнях можуть ставитися такі розділові знаки: двокрапка, тире, кома, крапка з комою тощо.  у складному реченні можуть бути декілька простих, поєднаних різними зв'язку. 

Ядякую молодшій школі за те що навчили мене писати, читати.за те, якою я людиною стала, адже перші знання дає саме початкова школа.