Военная проза, маленький отрывок что бы выучить наизусть.

Пехонтинцы, даже оставшись без противника, продолжают то дело, ради которого существуют: они занимают тереторию, отваёваную у врага. но нет нечего безотраднее зрелища оторванных от противника разветчиков. словно потеряв смысл существования, они шагают по обочинам дороги, как тела,лишенные души.

Автор: Пантелеймон Куліш

Назва: «Чорна Рада»

Рід літератури «Чорна Рада»: епос.

Жанр «Чорна Рада»: (перший) історичний роман-хроніка.

Тема «Чорна Рада»: зображення історичних подій у Ніжині 1663 р. — доби Руїни.

Ідея «Чорна Рада»: викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність на­ціональної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної ор­ганізації українського суспільства є його національна еліта (культурна, осві­чена, здатна до мудрого державотворення).

Проблематика «Чорна Рада»: незалежності України; патріотизму і зради; ролі державного діяча; ставлення влади до народу; боротьби добра і зла; батьків і дітей; кохання і подружнього щастя; людини і народної моралі; козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії; вірності обов’язку, козацької честі; цінності людського життя.

Головні герої «Чорна Рада»: наказний гетьман Лівобережжя, переяславський полковник Яким Сомко, правобережний гетьман Павло Тетеря, ніжинський полковник Василь (Васюта) Золотаренко, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький, запо­розький козак, курінний отаман Кирило Тур; полковник і панотець Шрам, його син Петро Шраменко; колишній козак, господар хутора Михайло Чере­вань, його дружина Меланія і донька Леся; Божий чоловік.

Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману.

Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва.

Кульмінація: проведення «чорної» ради, за підсумками якої І. Брюховець­кий — гетьман, Я. Сомко — в’язень.

Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.