Скласти речення зі словом який працьовитий

Умоего папы есть професия . он любит ее потому что это професия - банкир он каждый день ходит на роботу ! какой же он трудяга !

Який працьовитий виявився мій друг,коли я приніс йому цукерку

  ідея: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської.   основна думка: наш народ завжди буде пам’ятати і шанувати своїх оборонців, їх подвиги; тих, хто визволяв їх від рабства і поневолення.. композиція. події у творі перемежовуються у двох часових площинах — сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами). співаючи, кобзар розповідає про лихо, яке огорнуло україну, коли польська шляхта заполонила рідний край і намагалася перетворити народ у рабів, позбавляючи його навіть віри християнської. «тарасова ніч» — це історична пісня про далеке героїчне минуле, про перемогу козаків під проводом трясила над ворогом. тому народ і уславлює вірних захисників неньки україни, завдяки яким має волю, віру і щастя. 3.7. жанр: історична поема. 3.8. ідейно-художній зміст поеми т. шевченка «тарасова ніч». наскрізний образ твору — кобзар, який оспівує минулі перемоги козаків над москалями, татарами, турками і ляхами, і в піснях почуття гордості за звитяжну славу предків переплітаються з журбою: була колись гетьманщина, та вже не вернеться. народний співець шевченко у своєму творі закликає українців «тієї слави козацької» повік не забути і гартувати себе до боротьби проти сучасних орд колонізаторів, отих «поганців», що запанували над «дітьми козацькими». мотив «годі журитися» та заклик «покепкувати з вороженьків» оптимістичного звучання поемі, кличуть до лав нових лицарів національно-визвольної боротьби. автор радіє перемозі запорожців, називає гетьмана тараса федоровича сизим орлом, що взявся «віру рятувати». та водночас шевченко й сумує, бо тепер над внуками трясила, «над дітьми козацькими поганці панують». разом з тарасом - козаком тарас - поет обливається «гіркими сльозами», тому що україна стоптана ворогами. була колись козацькая і слава, і воля, слава сяє, а воленьку спіткала недоля. історичні рани україни ятрили серце молодого тараса, яке змалку палало незрадливою любов’ю до рідного краю. у поемі «тарасова ніч» автор викриває тих, хто знищив гетьманщину — форму правління української державності. це «москалі, орда, ляхи». але вона не зникла — саме завдяки шевченкові відновилася історична пам’ять народу: де поділось козачество, червоні жупани? де поділась доля-воля, бунчуки? гетьмани? славне минуле вітчизни поет зіставляє з ганебним під’яремним станом україни в xix ст. через осмислення історичної долі україни автор нагадує читачам про потребу власного державного устрою. на думку відомого літературознавця і. дзюби, шевченко «в минулому шукає традиції волі й героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову украї» образ ночі в поезії — символ суспільного мороку. світанку народові нема, та оскільки в цій ночі засвітив місяць і «зірки засіяли», то зміст поеми настроює на оптимізм долі народу в майбутньому, бо все ж місяць і зірки є джерелом світла, а не мороку. пригадується тут народне прислів’я: «місяць — козацьке сонце». у поемі з народних споконвічних джерел море — синє, орел – сизий, хмари — темні, ворон — чорний. важливе місце займає також образ могили — це символ минулого, україни.