Надішліть твір на тему "моє перше знайомство із шевченком"

Із дитинства ми прагнемо когось наслідувати. спочатку батьків, потім вихователів у дитячому садку, згодом — учителів. іноді нашими кумирами стають герої кінофільмів або книг. а коли ми дорослішаємо і прагнемо утвердження у власних очах і очах однолітків, то обираємо для наслідування визначну особистість. більшою мірою, це буває ненавмисне. просто випадково дізнаємося про щось значуще в. житті видатної особи і порівнюємо з собою, намагаємося знайти щось схоже.  у моїй сім'ї завжди шанували тараса шевченка. ця повага до великого кобзаря не мала нічого спільного з обожнюванням. ні, просто вишитий бабусею портрет завжди висів на видному місці в обрамленні вишиваних рушників. і ніхто з сім'ї ніколи не дивувався поєднанню сучасних меблів і національних вишиванок в інтер'єрі нашої оселі. мені з дитинства прищепили любов до шевченкового слова, до української пісні. а коли я підросла, то більш детально ознайомилась з біографією великого сина україни. я ніколи не ставила перед собою питання: чому шевченка називають великим, я знала це змалечку. а зараз я так глибоко відчуваю, що значить великий кобзар в житті україни і кожного українця, адже він навчив нас, як треба любити рідну землю. його здатність на самопожертву в ім'я україни буде прикладом ще для багатьох поколінь. але найсуттєвішим для мене було усвідомлення того, що всі великі особистості — це такі ж люди, як і я, що вони могли радіти і сумувати, сміятись і плакати, могли помилитись і схибити, але завжди залишалися міцними натурами. 

Називний вид речення