Прислів'я та приказки про народну пісню.

Пісня славна.він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.всяка пташка свої пісні співає.яка пташка, така й пісня.де праця, там і пісня.з пісні й казки слова не .з моря води не вилити, а з пісні слова не викинути.легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.може, він таку пісню знає, що якби заспівав, то й волос би зав'яв.найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.не все тому правда, що в пісні співають.пісенька солодка — коротка.хоч нові птахи, та старі пісні.солов'їними піснями ситий не будеш.швидко пісня співається, та не швидко складається.як з такою піснею, то ліпше без неї.без голосу не співець, без грошей не купець.болить горло співати дармо.гарно ти співаєш, та слухати не хочеться.де нема співця, послухаєш горобця.як уміє, так і піє.кому добре, той співає, кому зле, той плаче.співаєш добре, а перестанеш — ще краще.хто співає, той журбу проганяє.як заспіває, то аж плакати смачно.як погано співати, краще добре свистати.

швайка, найвидатніший з уруських розвідників, який отримав своє прізвисько за те, що вбивав татар як швайка, втікає від гафура-аги та інших татар на своєму вже другому коні вітрику. вже другий день триває переслідування, швайка поранений. от його наздоганяють у виді підкови татари та хочуть зловити тільки живцем, щоб потім здерти з нього шкуру і повісити іншим для остраху. та от вітрик мчить швайку до діброви, де швайка вбиває гафур-агу, а інші перелякані татари тікають, щоб іх так само не вбили. проводи козаків дванадцятирічний санько, який має пасти курчат, разом зі своїм ліпшим другом грицьком, який має пасти корів, біжать, щоб подивитися як хлопці з їх воронівки підуть козакувати, тобто попливуть полювати та рибу ловити. це татари назвали це ремесло козацтвом, що означало вільна людина. от дід кібчик (грицик називає його дідо), який все життя козакував і навіть до моря ходив, надає останні поради молодим козакам, щоб вони тільки на островах ночували, а як припливуть до кам’яного острова, то нехай примкнуть до василя байлемового. козаки відпливають, а санько з грицем і дідом ідуть додому. гриць розповідає діду, що він якось бачив нечисту силу на згарищі, на що той накричав на нього та заборонив більше туди ходити. врятуймо воронівку   грицько розповідає санькові, що минулого тижня пас череду і одна з корів втекла, а коли він почав її шукати то видерся на гору і побачив, як на згарищі щось заблищало та заходило: не то вовк, не то людина. потім він почув звуки і почав тікати, а його наздоганяли аж до воронівки, то була корова, що втекла. наступного дня він ходив на згарище і бачив там сліди як людські так і вовчі. хлопці вирішили, що то вовкулаки оселились там і їм потрібно взяти когось з дорослих і перевірити ще раз згарище. тут бугай петрик з череди грицька зайшов у село та наробив переполоху. всі боялися цього бугая, тільки демно дурна сила, що був на 3 роки старше хлопців хотів ломакою прогнати петрика, та дід кібчик не дозволив. грицько заспокоїв петрика, та сказав санькові, що вони візьмуть з собою демка на згарище.