Анкета головних героїв твору захар беркут )

Захар беркут  — тухольський старійшина, знахар. все життя віддав служінню громаді. замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха акинтія та подорожував по русі.  захар беркут — лідер громади на всій тухольщині. вже з дитинства засвоїв ідею чесності і справедливості. обрав цілковите служіння людям свого села і вже не здатний зробити іншого вибору. а така можливість була: двічі монголо-татари пропонували йому обміняти життя свого сина на порятунок селища. але захар приймав рішення з позиції не власної користі, а з позиції вірності обов’язкам. якщо він пообіцяв в обороні тухольщині, то він буде тримати своє слово, незважаючи на залежність життя сина від батькового рішення.максим беркут  — наймолодший син захара, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. закоханий у боярську дочку  — мирославу.  максим беркут дуже схожий на свого батька. він успадкував всі його риси: сміливий, чесний, справедливий, незалежний. певною мірою також зразковий чоловік серед громади. коли максим опинився в полоні монголо-татар, і ті запропонували йому стати на зрадницький шлях: бути провідником у своїй місцевості, а за це в нагороду отримати своє життя. проте полонений відмовився, бо розумів, що через цей вчинок постраждає багато інших людей. він вважав, що його життя не гідне життя інших людей, яких він обіцяв захищати.тугар вовк  — боярин, якому князь данило землі тухольчини. вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. відмовляється віддавати мирославу за максима бо вважає простого  смерда  недостойним боярської дочки.  брав участь у битві на річці калка, яка закінчилася цілковитою перемогою монголів.  видав монголам  плани руської дружини напередодні битви на калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до тухлі.    хоча боярина можна зрозуміти: перед обличчям смерті він змушений був перейти на бік монголів. але коли потім він отримав цілковиту волю, то все одно здійснював свої чорні справи.мирослава  — дочка  боярина  тугара вовка. не поділяє батькових упереджень і відповідає максиму взаємністю. невдало відмовляє батька від  зради, і сама переходить на бік тухольців.  вона зробила свій вибір, незважаючи на приклад і прохання батька, якого перестала поважати його за зраду вітчизни. мирослава сміливо стала на захист тухольщини, показавши себе кмітливим тактиком.

«дивак» цитатна характеристика олеся.    «олесь смирно стоїть біля порога, слухає. він ще малий, головою ледь до клямки дістає. очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ»;   «олесь любить зиму. йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах…»;   «іще любить олесь малювати на снігу всяку всячину. присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди… пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням»;   «олесь нахиляється, крекче, пильно мружить око. пальтечко в нього товсте, а сам тонкий; важко нахилятись: дух спирає, під очима набряка, тому кожен сучок птицею вздрівається»;   «олесь згарячу ніяково посміхнувся, поторкав мокрою рукавичкою тверду ґулю під оком і, ковзаючись, побрів до школи»;   «олесь уявив собі, як гарно зараз у лузі, і побіг у верболози. там він блукав до самого вечора. обмацував холодні пташині гнізда, їв мерзлу калину…»;   «олесеві не хотілось пирога, але він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша, хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю…»;   «олесь ще дужче захвилювався, ледве не заплакав від щирості і солодкого почуття братерства. він ухопив ремезяче гніздо й обома руками подав його федькові»;   «олесь сором’язливо ховає обличчя в рукав»;   «олесь біжить підтюпцем і раптом помічає, що дерева теж біжать, кружляють, ховаються одне за одного, немов у жмурки грають. олесь зупиняється — і дерева завмирають»;   «олесь винувато підсьорбує носом»;   «олесеві зробилося сумно. закортіло швидше туди, в село, де сніг плете навколо електричних ліхтарів густі рожеві сіті, й привітно світяться вікна в хатках»;   «олесь глибше зарився в подушку і тоненько заскімлив»;   «олесь непомітно для себе заснув. а вночі крізь сон благав матір розповісти казку про івасика-телесика…».