Повідомлення про походження назв хімічних елементів

Атом від грецького „атомос“ - неподільний. слово складене з негативною приставки „а“ і „томі“ - розрізання, (рас)перетин. цей же корінь у словах „мікротом“ - прилад для отримання тонких зрізів тканин тварин і рослин для мікроскопічного дослідження; анатомія (буквально - розтин); дихотомія - поділ цілого на дві частини. у першій половині xix століття німецький хімік юстус лібіх висловлював думки про можливу подільності атомів: „поняття, складене хіміками про атомах, схоже з їх поняттям про елементи. відомі нам 61 просте тіло представляють елементи тільки щодо тих сил і засобів, які знаходяться у нас в розпорядженні для поділу їх на тіла ще більш прості. зробити це ми не можемо, чи тепер ще не можемо, згідно початків естествоиспытания будемо до тих пір називати їх тілами простими, поки досвід не переконає нас у і“ молекула слово „молекула“ походить від латинського moles - тяжкість, брила, громада, масивна структура - з зменшувальним суфіксом-cula. на сучасній італійській двохцентовій монеті зображений шпиль „mole antonelliana“ („антонеллиевой громади“) - найвищої будівлі в італії (167,5 м), символу турина. а уменьшительный латинський суфікс можна знайти в словах „везикула“ (маленький пухирець в тілі тварини), „пелликула“ („маленька шкірка“, оболонка одноклітинних організмів), „кутикула“ (тонка зовнішня плівка у рослин), „туберкула“ (маленький вузлик в тканинах, звідси - туберкульоз), „корпускула“ (дослівно „маленьке тіло“, раніше так називали молекули). в таблиці менделєєва, прийнятої у нас, наводяться російські назви елементів. у переважної кількості елементів вони фонетично близькі до латинським: аргон - argon, барій - barium, кадмій - cadmium і т.д. аналогічно називаються ці елементи і в більшості західноєвропейських мов: лат. borum, . boron, нім. вог, франц. bore і т.п. іноді назви елементів відрізняються сильніше, хоча в них і залишається схожість, наприклад . sulphur (амер. sulfur), франц. soufre і ньому. schwefel, . chlorine, нім. chlor і франц. chlore; . copper, нім. kupfer і франц. cuivreu т.п. у деяких елементів назви в різних мовах абсолютно різні, наприклад рос. вуглець, . carbon і ньому. kohlenstoff; рос. золото, . gold і франц. or; рос. залізо, . iron, нім. eisen і франц. fer; рос. ртуть, . mercury і ньому. quecksilber; рос. калій і . і франц. potassium; рос. натрій і . і франц. sodium; рос. азот, . nitrogen і ньому. stickstoff; рос. свинець, . lead, нім. blei і франц. plomb; рос. олово, . tin, нім. zinn і франц. etain. все це не випадково. найбільші відмінності в назвах тих елементів (або їх найпоширеніших сполук), з якими людина познайомився в давнину або на початку середніх століть. це сім металів давніх (золото, срібло, мідь, свинець, олово, залізо, ртуть, які зіставлялися з відомими тоді планетами, а також сірка і вуглець). вони зустрічаються в природі у вільному стані, і багато отримали назви, відповідні їх фізичним властивостям. ось найбільш вірогідне походження цих назв. золото з найдавніших часів блиск золота сопоставлялся з блиском сонця (sol). звідси - російське „золото“. слово gold в європейських мовах пов'язано з грецьким богом сонця геліосом. латинське aurum означає „жовте“ і споріднене з „авророю“ (aurora) - ранковою зорею. срібло по-грецьки срібло - „аргирос“, від „аргос“ -білий, блискучий, блискучий (індоєвропейський корінь „арг“ - палати, бути світлим). звідси - argentum. цікаво, що єдина країна, названа по хімічному елементу (а не навпаки), - це аргентина. слова silver, silber, a також срібло сходять до древнегерманскому silubr, походження якого неясно (можливо, слово прийшло з малої азії, від ассірійського sarrupum - білий метал, срібло). залізо походження цього слова достеменно невідомо; за однією з версій, воно споріднене слову „лезо“. європейські iron, eisen походять від санскритського „исира“ - міцний, сильний. латинське ferrum походить від fars - бути твердим. назва природного карбонату заліза (сидерита) походить від лат. зоряний - зірковий; дійсно, перше залізо, яке потрапило в руки людям, було метеоритного походження. можливо, це збіг не випадково.

1) А., 2) В., 3) Г., 4) Д., 5) (