Характеристика жіночих образів в творі п.мирного "хіба ревуть воли, як ясла повні".

Соціально-психологічний роман панаса мирного  «хіба ревуть воли, як ясла повні? »   розкриває широку панораму життя українського села. кілька поколінь проходить перед нашими очима. 3-поміж великої кількості персонажів звертають а себе увагу  образи трьох жінок . кожна з них ніби представляє своє покоління: баба оришка, дочка її мотря та галя ґудзівна, мотрина невістка. доля кожної з них тісно пов'язана з долею чіпки варениченка — головного героя роману.  з дитячих літ чіпка виніс найтепліший спогад про бабу оришку. вона була дитині єдиним порадником, добрим ангелом і вихователем. поки мотря, чіпчина ати, наймитувала, баба оришка і доглядала хлопчика, і знайомила з навколишнім світом, і звеселяла онука казками.,  після смерті баби оришки найближчою для хлопця залишилася мати. маленький чіпка недолюблював її, бо вона завжди була виснажена працею, втомлена і від того сердита. тяжке було мотрине материнство. не знала вона щастя дівчиною, не знала жінкою, не судилося зазнати його й матір'ю.  минав час. чіпка підростав, і мотря почала плекати щиру надію на сина. тому, коли чіпка невсипущо дбав про господарство, розумом своїм і золотими роботящими руками множив його, мотря несказанно раділа і тяжко сумувала, коли син її панас мирний психологічно точно написав про це: «тільки одна мати вміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й »  психологічно достовірно розповідає письменник про останній драматичний крок жінки. не витримала мотря страшних випробувань, не змогла примиритися з кривавими розбоями, в яких брав участь чіпка. і, незважаючи на любов до свого єдиного сина, вона йде у волость і викриває його злочини. не змогла вона мовчати, переступивши через власну совість, через народні етичні норми.  не менш трагічно розкривається перед нами і образ галі ґудзівни. розбишацька дочка, єдина дитина колишнього москаля максима, злодія і п'яниці, вона від самого народження зростала в достатку. але душа її, що залишилася чистою і незаплямованою серед багна, ненавиділа оцей достаток, надбаний грабунком на чужих сльозах. у цьому образі втілено народні прагнення до чесного трудового життя, до краси і сердечності, ніжності та вірності. панас мирний симпатизує галі, підкреслюючи зовнішню її красу («іле, рум'яне личко, очі оксамитові, чорні»), доповнюючи внутрішньою красою, що гармонує з мовою героїні, яка «щебече, як ластівочка». ось такою постає перед нами «польова царівна» галя. для неї чіпка став причиною і щастя, і болю, і загибелі.  жіночі образи в романі панаса мирного сповнені трагізму. жінки не в змозі змінити своєї долі. кожна з них, як може, намагається врятувати чіпку, але всі зусилля виявляються марними. доля їхня несе на собі сумний відбиток, накладений тяжким, жорстоким життям і несправедливістю, яку вони надто часто зустрічали на своєму шляху. 

Тугар вовк — боярин, якому князь землі тухольчини. вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. відмовляється віддавати мирославу за максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. видав монголам плани руської дружини напередодні битви на калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до тухлі.