Синоніми до слів: везти,гасити,дивитись,здійснювати,куштувати

найбільшою річкою україни є дніпро (давні назви - борисфен, славутич). це третя за площею басейну річка в європі після волги і дунаю. бере початок на валдайській височині з болота аксенінський мох (смоленська область, росія). довжина річки – 2201 км (в межах україни – 981 км). в україні дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в дніпровський лиман чорного моря.

річка дніпро    дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. він протікає від північних меж до впадіння десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю придніпровської височини до дніпропетровська. на ділянці між дніпропетровськом і запоріжжям пронизує кристалічні породи українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. на цій ділянці на дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. лише після спорудження греблі дніпрогесу дніпро став доступним для наскрізного плавання. спорудження дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. у межах причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.    долина дніпра широка і має похил на південь. через спорудження каскаду гідроелектростанцій на дніпрі виник ряд великих водосховищ (каховське, дніпровське, дніпродзержинське, кременчуцьке, канівське, київське), через що змінився режим річки; весняні повеневі води збираються у водосховищах і витрачаються за потребою. значно поліпшилися умови судноплавства. води дніпра широко використовуються для штучного зрошення земель у південних посушливих районах україни та постачання питною і технічною водою численних її міст і промислових вузлів.

річка дніпро    дніпро в межах україни приймає багато приток, найбільші з них – прип’ять, десна, сула, псел, ворскла, тетерів, ірпінь, рось, базавлук, інгулець.    живлення дніпра – мішане. у верхній частині басейну переважає снігове (близько 50%), на дощове і підземне припадає відповідно 20% і 30%. нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 85-90%, підземного зменшується до 10-15%, дощового майже немає. водний режим дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з періодичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками і зимовою меженню. на гідрологічний режим пригирлової ділянки дніпра впливають згінно-нагінні явища. льодостав починається в грудні (у південній частині басейну) нестійкий і триває до березня-квітня. на водосховищах льодостав утворюється і зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. близько 80% річного стоку дніпра формується у верхній частині басейну. пересічна річна витрата води поблизу києва 1370 м3/с. річний стік становить 53,5 км3.

річка дніпро    на протязі майже 2000 км дніпро судноплавний. каналами річка сполучена з суміжними басейнами: з західною двіною – березинською водною системою, з німаном (дніпровсько-німанським каналом), з басейном західного бугу – дніпровсько-бузьким каналом. велике значення має (основні промислові види риб – лящ, судак, короп, щука, окунь, товстолобик, білий амур). береги дніпра і його водосховищ – важливий рекреаційний район. на річці розташовані міста – смоленськ (росія), могильов (білорусь), київ, канів, черкаси, кременчук, дніпродзержинськ, дніпропетровськ, запоріжжя, нікополь, херсон.

річка дніпро    екологічний стан у басейні дніпра дуже складний. внаслідок техногенної діяльності його води забруднені радіонуклі, сполуками важких металів, азоту, нафтопродуктами, фекаліями, . вживаються заходи для поліпшення екологічної ситуації щодо викидів у дніпро та його притоки.