Ссочинением: "чому не можна зраджувати батьківщину? "

Може, й не дуже весело зараз в україні, але покинути її - те саме, що покинути рідну матір через те що вона, мовляв, хвора. не вибирають люди матір, не можна вибрати й баьківщину, як це прекрасно сказав у своєму вірші в. симоненко.  коли м. рильський у справах був змушений деякий час жити в парижі, серце його линуло додому: "тужу за вами, солов'ї вкраїни! ". часом тільки на чужині людина починає розуміти, що для неї означає рідний край.        ілували        пил київскої землі        канадці,        які недавно ще        українцями звались.        (в. коротич)  ні, не можна відмовлятись від рідної землі, якщо ти - людина. тим більш, що вона напрочуд красива, наша земля, і краси її та історії не затулять для справжніх людей жодні економічні негаразди. і сьогодні, як за часів тараса шевченка        вітер віє,        степи, лани мріють,        між ярами, над ставами        верби зеленіють. 

Софійка побачила, що вона, вже доросла, приїхала з Києва до свого містечка, вирішила прогулятись і надибала ресторан, який дуже схожий на казковий морський світ з її улюбленої казки.

У ресторані вона зустріла дорослого Вадима, він просить Софію за стіл, замовляє багато страв, має гроші і гарну машину. До нього дзвонить Ірка Завадчук, адже він тепер з нею.  Раптом Вадим показав Софійці власника ресторану, яким виявився… Сашко. Він подарував їй квіти, сказав, що хоче бачити її кожного дня і зробив пропозицію руки та серця