Отзыв о книге приключения тома сойера

Мне нравится роман великого американского писателя марка твена «приключения тома сойера». в сюжете романа  обычная  жизнь маленького городка американского юга до гражданской войны. главный герой произведения - озорной непослушный мальчишка том сойер и его друзья: гекльберри финн, красавица бекки, а также  страшный и жестокий индеец джо,  добродушная тетя полли и многие другие. как и все мальчишки этого  возраста, том и гекльберри  не хотят ходить в  школу, где строгие учителя жестоко наказывают провинившихся учеников, потому что в те времена еще разрешались наказания.  том - замечательный рассказчик, он так увлекательно и самозабвенно врал, что даже тетя полли верила ему, не то что мальчишки-ровесники. мальчики  ищут разных приключений и  любят опасности, которые подстерегают их на каждом шагу. бедная тетушка полли не успевает следить  за этим проказниками. они всегда в движении, всегда придумывают какие-нибудь небылицы и в разные ситуации, из которых порой так трудно выпутаться. я думаю, что главная идея произведения  всё-таки - дружба и преданность. автор   говорит о том, что главные качества хорошего человека - это доброта,  храбрость, мужество, сообразительность и решительность.

  антична література вабила і вабить до себе високими гуманістичними ідеалами, героїзмом, красою слова, вишуканістю форми. вона - вічне цілюще,    життєдайне джерело, певною мірою норма і приклад - еталон прекрасного, животворна сила, яка, будучи творчо засвоєна на національному грунті, завжди і нам будувати культуру сучасну і прийдешню.     література є відображенням людського життя. появившись, вона в свою чергу діє в тому чи іншому напрямку на життя народу. отже, щоб зрозуміти античну літературу, необхідно знати і розуміти життя тих народів, які її створили. ці народи - древні греки і древні римлян.     грецька література написана старогрецькою мовою, яка складалася з діалектів - еолійського, іонійського, дорійського, починаючи з ііі ст. до н.е. в лоні грецької літератури почала розвиватися    римська література, яка згодом злилася з нею в єдину греко-римську літературу - античну.     родове суспільство послуговувалося своєрідною ідеологією - міфологією, яка була водночас і фантастичними релігійними уявленнями і спробами з багатих фантастикою міфів пізнати і пояснити навколишній світ, природу, її явища, нарешті саму людину у її зв'язках з природою та іншими людьми. тому література, що виникла в умовах міфологічної ідеології, стає невід'ємною від міфології: вона використовує міфологічні сюжети, образи, її тематика є теж міфологічною. це є найголовнішою особливістю античної літератури.     антична література - велике багатство жанрових форм і стилістичних засобів, яке згодом успішно засвоїли молоді європейські літератори. з античної літератури беруть свій початок майже всі відомі сьогодні жанри зберігаючи здебільшого і свої античні назви: епос, драма, мім, трагедія і багато інших.     завдяки античній культурі і літературі в хіv ст. почалася нова культурна епоха в західній європі - доба відродження. це було відродження інтересу до античності і первісного християнства. сама назва означає "відродження античності". виходячи з античного захоплення людиною, її красою, її здібностями, з християнського людинолюбства і віри і здатність до безмежного духовного збагачення і вдосконалення, гуманісти доби відродження створили новий світогляд, який пролягає і утверджує людину як найдосконаліший, витвір господа і природи, утверджує право людини на земне щастя і радощі, право досліджувати світ, розкривати його таємниці, право на вільну думку і пошук.