Коротко выражение мой дом - моя крепость на отвечу

my home is my castle

все предельно просто

На сьогоднішній день комп'ютер упевнено займає своє місце в житті багатьох людей, і з кожним днем він охоплює все більше сфер людського життя. назріває питання: це наш помічник чи ні?   всі сім'ї діляться на ті, які мають і не мають комп'ютера в домі, а потім відбувається ділення на сім'ї, в яких комп'ютер активно використовується в повсякденному житті, та сім'ї, де не особливо підтримується захоплення ним дітей. деякі батьки категорично ві «комп'ютерну» форму проведення вільного часу дитини, а інші не забороняють сидіти за комп'ютером, але постійно відчувають внутрішню тривогу: дитина допізна сидить за монітором, мало спілкується з однолітками, рідко буває на вулиці. чи так це насправді? розглянемо основні упередження, пов'язані з комп'ютером.  перше - постійне перебування в «віртуалі» шкодить розвитку дитини, зокрема інтелектуальному і емоційному.  так, з одного боку, дитина втрачає інтерес до самостійного мислення, читання, ручної праці, вона стає пасивним споживачем інформації, як кажуть, «рабом інтернету», але з іншого - деякі діти використовують інтернет і як бібліотеку. адже зовсім не обов'язково їхати в бібліотеку, коли, не виходячи з будинку, можна отримати доступ до не меншого джерела інформації, а часом і точнішого, і швидшого. дитина може зустрітися в мережі з тим, від чого ми хотіли б уберегти її в реальному житті. у інтернеті можна «набрести» на сайти націоналістичних, терористичних організацій, але ж вона не застрахована і в реальному житті від зустрічі з цією частиною нашого буття. що можна сказати в цьому випадку? тільки постійний контроль, довірчі відносини між дитиною і батьками зможуть забезпечити виховання критичності мислення і можливість усвідомлення корисної і негативної інформації.      упередження друге - комп'ютер не дає дитині повноцінного спілкування з однолітками, а деяким і повністю його замінює .  це не зовсім так. основна проблема полягає в кожній конкретній дитині. деяким дітям, що мають складнощі в спілкуванні з однолітками в реальному світі, комп'ютер дає можливість знайти у віртуальному світі співбесідника і навіть друга. і знову ми стикаємося з позитивною і негативною стороною питання.  гострим питанням в будь-яких міркуваннях про користь комп'ютера є комп'ютерні ігри. що вони несуть? користь чи шкоду?   спробуємо розглянути це питання детальніше. позитивні якості ігор, як комп'ютерних, так і простих (наприклад, настільних і дворових), приблизно однакові. ігри учать дитину слідувати якомусь набору правил, добиватися результатів, і дух суперництва примушує її покращувати свої навики. у гравця (все одно - компьютерного чи дворового) поступово формуються такі якості, як воля до перемоги, терпіння, наполегливість в досягненні мети. у комп'ютерних іграх дитина, переходячи від простих ігор до складних, буде вимушена більше думати, і у результаті інтелектуальний рівень підвищиться. з іншого боку, комп'ютер несе з собою певну шкоду здоров'ю дитини. він дає дуже велике навантаження на зорові органи, хоча справедливості ради треба відмітити, що шкода від комп'ютера не більша, ніж від телевізора.  є декілька правил, які звести шкоду від роботи з комп'ютером до мінімуму:   перше : не можна забувати про обов'язкові перерви в заняттях на комп'ютері (щогодини не менше, ніж на 15 хв), гімнастику для очей.  друге:   необхідно проконсультуватися з фахівцем перед покупкою комп'ютера і з'ясувати характеристики екрану монітора (найменше шкідливим вважається рідкокристалічний монітор).  третє : обов'язково стежте за тим, щоб дитина контролювала свою позу під час занять на комп'ютері, щоб у неї не виникло порушень постави. необхідно також стежити за фізичним самопочуттям дитини, станом її нервової системи, і якщо її загальне самопочуття не зовсім в нормі, то краще почекати з роботою на комп'ютері до підвищення життєвого тонусу, щоб уникнути перевантажень організму.