Назви словників із ї бібліотеки за абеткою

мова — це сукупність засобів, які використовують для спілкування: звуки (фонетичні засоби); слова (лексичні засоби); форми слів (морфологічні засоби); словосполучення і речення (синтаксичні засоби).

мовлення — це спілкування за мови, тобто її мовних засобів(слів, словосполучень, речень, текстів). 

види  мовлення: усне та писемне, монологічне та діалогічне.

види мовленнєвої  діяльності: сприйняття чужого мовлення (аудіювання та читання) і творення власного мовлення (говоріння та письмо).

культура мовлення  — це вміння правильно говорити і писати. 

володіти культурою писемного мовлення — означає правильно, точно, грамотно і каліграфічно оформляти думки на письмі, щоб кожен міг прочитати і зрозуміти

володіти культурою усного мовлення — означає висловлювати думки правильно, виразно, зрозуміло для всіх, хто слухає. 

під час розмови 

• потрібно: під час розмови дивитись на співрозмовника, вдумливо добирати слова; послідовно викладати думки; чітко, виразно вимовляти кожне слово; передавати голосом запитання, здивування, різні почуття; доводити свою думку до кінця, однією з важливих ознак культури усного мовлення є вживання слів із правильним наголосом (можна перевірити за словником).

• не можна: пропускати слова; викрикувати; розмахувати руками; вживати зайві та грубі слова; неуважно слухати співрозмовника та перебивати його, не вибачившись; залишати розповідь незакінченою.