Як професія тобі подобається і чому.

Найбільше мені подобається фотографувати природу  і писати твори. до сьогодні навіть не задумувалась чим я буду займатись після школи, на кого буду навчатися і ким працюватиму. але час від іде і потрібно робити вибір, не дивлячись на свої уподобання я вирішила стати психологом, можливо я ще багато раз зміню свій вибір, але на данний момент я дуже хочу бути психологом.    мені подобається, що знайомі довіряють свої секрети і заповітні думки саме мені, скаржаться на долю, все що на душі. я люблю заспокоювати їх давати поради і , бувають випадки, коли люди потім згодом ще дякують за це, а бувать і ні, але я не звертаю на це уваги. мені настільки хочеться стати хорошим і корисним психологом, що я навіть стала частіше контролювати себе, задумуватися над своєю поведінкою і відношенням до інших. стала менш агресивною і дратівливою, перестала зважати на образи в свою сторону, адже потрібно бачити тільки позивне і все стало на свої місця. люди стали добрими і привітними, світ став красивішим і сповненим добра, а головне з'явилось бажання творити добро і жити ради цього.    вечорами полюбляю перечитувати всі книжки з психології, про поведінку людини і її права. а еще більше люблю гуляти під дощем і нещодавно знайшла друга який теж любить дощ і прогулянки під ним, але з іншої причини. коли він розповів причину, мені стало його дуже жаль і я вирішила йому . виявилось його покинула дівчина, в той час як занигула його мати і він любить гуляти вечорами під дощем, щоб ніхто не бачив його сльози сповнені болі і печалі. зараз він навчається в одиннадцятому класі і він мій однокласник. так дивно, що стільки років ми навчалися в одному класі і ніколи не звертали уваги один на одного, а тут стали найкращими друзями.    на данний час у нього немає дівчини і всі думають, що ми спимо, адже так раптово почали спілкуватись, але ми просто друзі. тепер я завжди в колі його друзів - серез хлопців і почуваюсь затишно і добре.  кожного дня ми працюємо над його страхами і психікою, практикуюсь так би мовити, а він лише посміхається. можливо в майбутньому він стане моїм особистим клієнтом, але це все в майбутньому, зараз перед нами попереду цілий 11 клас. 

Після того,як промчить нічна зміна,в бік заводів,і зморена денним клопотами.

Зачіплянка нарешті поринає в сон,і висне над нею з в неба місяць зеленорогий,собор стоїть над селищами,в задумі один серед тиші,серед світової акацієвої ночі,що більше навіть на ніч не схожа ,а на якусь ,сказати,анти ніч.