Летом наташа отдыхала на даче и родителям ухаживать за участком. в подарок своей подруге она в город варенье . клубничного варенья 850 г, вишневого - в 2 раза больше , а варенья из сливы -на 300 г больше , чем клубничного . найдите массу варенья , которое наташа в подарок.

1. 850 * 2=1700 грамм вишневого варенья. 2. 850 + 300=1150 грамм сливового варенья. 3. 850+1150+1700=3700 грамм всего. ответ: 3700 грамм. 

Удавнину люди вважали, що земля є плоским або опуклим кругом, який тримається на підпорах. стародавні індійці думали, що півкулю землі тримають чотири слони, які стоять на величезній черепасі. у слов’ян існувала думка, що земля тримається на китах, а кити плавають по воді. учений піфагор, який жив за дві з половиною тисячі років до нашої ери, вважав, що земля – це куля, в якої немає верху та низу. через двісті років після піфагора старогрецький учений і філософ аристотель, вивчаючи будову  всесвіту, висловив думку, що земля – центр всесвіту, а навколо неї обертаються сонце і місяць, планети і зорі. приблизно через п’ятсот років після аристотеля жив грецький учений птоломей, який створив свою систему всесвіту. він учив, що всі небесні тіла рухаються навколо землі в порожньому світовому просторі. 500 років тому всі попередні уявлення про будову всесвіту   спростував польський учений микола копернік. він після тривалих спостережень і завдяки складним розрахункам довів, що земля є не центром всесвіту, а лише однією з планет, що обертаються навколо сонця. ідеї коперніка розвинув у своїх працях італійський учений джордано бруно, який народився в 1548 році. він вважав, що  всесвіт   не має центру й меж. його твердження суперечили церкви на всесвіт, і тому його оголосили єретиком, змушували відмовитися від єретичних поглядів. але славетний учений не зрікся своїх ідей, за що в 1600 році його заживо спалили на вогнищі. з давніх часів, спостерігаючи за небом, люди використовували різні прості вимірювальні прилади, які дозволяли визначити місце розташування і час перебування тіл на небосхилі. найпершим і найпростішим приладом був гномон. він складався зі стрижня, установленого на горизонтальному майданчику. спостерігаючи за довжиною та напрямком тіні стрижня, можна було визначити висоту сонця й інші астрономічні дані. пізніше були сконструйовані квадрат, за якого вимірювали кути між зорями, та астролябія – прилад, за якого визначали висоту зір над горизонтом. перший прилад, що збільшував зображення в 30 разів, сконструював італійський професор астрономії та галілео галілей у 1609 році. це телескоп, назва якого означає «далеко дивлюсь». за цього приладу вчений побачив у десятки разів більше зір, ніж неозброєним оком, виявив, що  чумацький шлях   – це скупчення незліченної кількості зір, що слабко світяться, відкрив чотири супутники юпітера, розглянув поверхню місяця та багато інших небесних тіл. сучасні телескопи збільшення в 500 разів. їх установлюють у спеціальних приміщеннях – обсерваторіях. спостереженнями із землі дослідження небесних тіл не обмежується. зараз створені орбітальні станції, штучні супутники, які вивчають небесні тіла в космосі. освоєння космосу   збагачує науку новими знаннями про небесні тіла. першим у космосі побував радянський льотчик юрій гагарін. 12 квітня 1961 року за 108 хвилин він облетів земну кулю зі швидкістю 8 км/с (її називають першою космічною швидкістю). у 1965 р. радянський космонавт олексій леонов першим вийшов у відкритий космос. у 1969 р. американські космонавти висадилися на місяць і взяли проби місячного ґрунту. першим космонавтом незалежної україни став леонід каденюк, який у 1997 році протягом 16 діб працював на орбітальній станції спільно з американськими космонавтами.