Яку важливу роль виконуэ мистецтво, зоокрема , в нашому життi ?

Роль художньої літератури в житті нації й людини важко переоцінити. першим нашим книгам майже тисяча років. славетного  київського князя  ярослава народ нарік мудрим через його освіченість і любов до читання. не випадково цей державний діяч особливу роль надавав книзі, адже в ній — мудрість поколінь, естетика і втіха. відомо, що бібліотека ярослава мудрого, яку й досі не знайшли, налічувала сотні томів і вважалася справжнім скарбом не лише через те, що процес виготовлення кожного з них був складним і тривалим, а й тому, що наші пращури усвідомлювали: книга — рушій поступу.промовистим щодо ролі художньої літератури та її творців є вислів остапа вишні: «тарас шевченко! досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». справді, прихід у літературу т. шевченка змінив хід історії україни: його слово пробуджувало національну свідомість і гартувало людську гідність у мільйонів людей — від простих селян, багато з яких знали його вірші напам'ять, і, безумовно, до високоосвіченої інтелігенції. літературі як виду мистецтва властиві ідейність, образність, емоційність. твори красного письменства мають «викликати в душі читача  живі образи  тих людей чи речей, які нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета у хвилі, коли творив ті образи» (і. франко). художні образи та втілені в них ідеї не повторюють чи копіюють нашу дійсність у літературному творі; пишучи повість чи поему, майстер слова створює  нову естетичну дійсність, що вбирає в себе свій час і є носієм загальнолюдських цінностей. змальована письменником дійсність реалізується лише в особі читача, без якого вона мертва. як же виявляється мистецька самобутність письменника у створюваному ним художньому світі? кожен із майстрів слова послуговується різними  мовними  ресурсами для творення образів (зокрема, зорових): тропи, синтаксичні фігури, віршована чи прозова форма тощо — унаслідок цього виникають різні образи, кожен із яких по-своєму красивий, естетично вартісний. отже, ідейність, образність, емоційність здатні захоплювати читача, впливати на його виховання.вивчаючи шкільний курс української літератури, ви маєте навчитися аналізувати художні твори різних епох, митців і стилів, що вам стати підготовленими читачами. передусім з'ясовують його  тему(у ліричному творі — провідний  мотив  або кілька мотивів), визначають головну  ідею  твору й порушені в ньому  проблеми, особливості  композиції, характеризують  героїв  через їхні вчинки, міркування, зовнішній вигляд, мову тощо, визначають мовні  художні засоби, адже мова — «першоелемент  літератури».аналізуючи літературний твір, завжди зважають на  історичний контекст  — тобто епоху, коли його було написано, адже в такому разі читач сприймає твір із часових позицій: умови написання, історична епоха, національні пріоритети тощо. у дев'ятому класі ви прочитаєте твори різних епох — від найдавніших часів (біблійні легенди, «повість минулих літ», козацькі літописи, твори г. сковороди) до останніх двох століть (твори і. котляревського, г. квітки-основ'яненка, м. гоголя, т. шевченка, п. куліша, марка вовчка, і. багряного та і отже, ви вивчатимете українську літературу за хронологічним (часовим) принципом.під час аналізу художнього твору важливим є й естетичний контекст. поняття  естетичного пов'язане передусім із красою, доладністю, витонченістю й довершеністю. кожна літературна епоха має спільні й водночас відмінні пріоритети в естетичному осягненні дійсності. скажімо, у середньовічній літературі оспівувалася краса божественна, духовна, в епоху відродження надавалася перевага зовнішній красі, її гармонії з внутрішньою, довершеності ліній і форм, у xix й xx ст. на перший план вийшла естетика людини як індивідуального й неповторного створіння. ці естетичні уподобання поширювалися й на інші види мистецтв — архітектуру, музику й особливо живопис. простежте зміщення естетичних пріоритетів на прикладі репродукцій картин різних епох.

Відповідь:

Павлуша розповідає це Яві

Пояснення: