Іть мені написати твір на тему "література в моєму житті". будь ласка ; )

Яку роль в моєму житті відіграє література? це питання заставило мене замислитися. я гадала, що дати відповідь на нього буде дуже складно. але насправді відповідь прийшла відразу: книга-це мій найкращий друг, що робить моє життя цікавішим, яскравішим, веселішим. і дійсно, це так, адже як це здорово-зануритися в світ героїв, переживати разом з ними всі пригоди, радіти навіть засмучуватися за нездійснені мрії. хіба це не прекрасно. звичайно, література в житті кожної людини відіграє свою роль. у дитинстві поринаємо у світ казок, а згодом у художні твори. але насправді, література щось більше й цікавіше. аще це просто чари, які перенесуть тебе за мільйони кілометрів від твоєї квартири, і ти побачиш далекі країни,моря,океани, і пізнаєш рідних людей. література-є багате і велике мистецтво. воно дозволяє людям розвиватися. адже з її ми дізнаємося про багато цікавого й нового, а ще вона є стати добрішим і мудрішим. може світ став би більш світлим і справедливим, якби люди читали більше хороших книг? я вважаю себе щасливою людиною , бо мене навколо оточує література: вдома- книжкові полиці ,в школі-уроки літератури-це не просто проведені хвилини в кабінеті, це світ неповторності, дивовижності,а ще чудова бібліотека із дивовижності,величезними книжковими полицями. хоча мені небагато років, але я на своєму особистому досвіді вже переконалася, що література впливає на все моє життя. і хочу закінчити свій твір словами, які сказав одного разу м.є.салтиков-щедрін «тільки одна література не підвладна тління. вона одна не визнає смерті.» і це дійсно так, скільки б мільйонів років не пройшло, а саме література була, є і буде,адже вона безсмертна!

ярослав михайлович стельмах народився 30 листопада 1949 року у місті києв, у родині відомого письменника михайла стельмаха. коли сам став писати, то ще довго на запитання, чи не син він того самого стельмаха, відповідав “ні”. бо вважав, що хвалитися батьком негоже. по смерті батьків не взяв собі нічого з майна, окрім письмового столу стельмаха-старшого. за цим самим столом він і працював. з дитинства ярослав захоплювався іноземними мовами, спортом та музикою. займався професійно плаванням, потім гімнастикою, здобув навіть спортивні розряди з боксу і вільної боротьби. віртуозно володів грою на фортепіано та любив гітару. зі шкільних лав почав вивчати ійську мову та займатись перекладом у 1973 року в   київському інституті іноземних мов познайомився на кафедрі іноземних мов з своєю майбутньою дружиною людмилою. вона також закінчила той самий інститут, але на дев’ять років раніше. а вже через два роки вони одружилися. спільних дітей у подружжя не було. виховували сина олексія людмили від першого шлюбу. він був рідкісно вільною людиною й не потребував демонстративності. у 1975 році у світ вийшла перша його книжка –   це збірка оповідань під назвою «манок». потім були повісті «химера лісового звіра», «якось у чужому лісі», «найкращий намет» у 1978 році   ярослава стельмаха було прийнято до спілки письменників україни в 1999 році його назвали кращим драматургом року 4 серпня 2001 ярослав михайлович стельмах підписавши для улюбленої внучки зої власну   книжку під назвою «голодний, злий і дуже небезпечний», поїхав на дачу під київом. але в дорозі загинув в автокатастрофі на трасі під борисполем. у нього просто за кермом перестало працювати серце. похований письменник на байковому кладовищі поряд із своїм батьком.