Совсем небольшой доклад про карла линнея

Родился 23 мая 1707 г. в городе росхульд (швеция) в семье пастора. от отца юный карл унаследовал страсть к ботанике. изучив естественные и медицинские науки в лундском (1727 г.) и упсальском (с 1728 г.) университетах, линней в 1732 г. совершил путешествие по лапландии (природная область на севере швеции, норвегии, финляндии и на западе кольского полуострова). в результате появился труд «флора лапландии» (1732 г.; полное издание 1737 в 1735 г. учёный переехал в город хартекамп (нидерланды), где получил должность заведующего ботаническим садом; защитил докторскую диссертацию на тему «новая гипотеза перемежающихся лихорадок». с 1738 г. занимался в стокгольме врачебной практикой; в 1739 г. возглавил морской госпиталь, добился права вскрывать трупы с целью определения причины смерти. участвовал в создании шведской королевской академии наук и стал её первым президентом (1739 с 1741 г. руководил кафедрой в упсальском университете, в котором преподавал медицину и естествознание. самый значительный труд линнея — «система природы». книга была впервые опубликована в 1735 г. и выдержала при жизни автора 12 изданий. именно в этой работе линней применил и ввёл в употребление так называемую бинарную номенклатуру, согласно которой каждый вид обозначается двумя латинскими названиями — родовым и видовым. учёный определил понятие вида, пользуясь как морфологическими (сходство в пределах потомства одной семьи), так и (наличие плодовитого потомства) критериями. он установил чёткую градацию систематических категорий: класс, отряд, род, вид, вариация. в основу классификации растений линней положил число, величину и расположение тычинок и пестиков цветка, а также признак одно-, дву- или многодомности растения. он считал, что органы размножения — самые существенные и постоянные части тела у растений. на основе этого принципа учёный разделил все растения на 24 класса. линнеем открыто и описано около 1500 видов растений. предложенная им классификация животного мира впоследствии претерпела значительные изменения новым открытиям в области биологии, однако была для своего времени революционной. её отличительная черта — в том, что человек включён в систему животного царства и относится к классу млекопитающих, отряд приматов. двойная номенклатурная система, предложенная линнеем, употребляется и поныне.

Кросинговер – процес, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються певними ділянками. Перехрест хромосом зумовлює нові комбінації (рекомбінації) алелей різних генів і є найважливішим механізмом забезпечення комбінативної мінливості в популяціях, який постачає матеріал для природного добору. Рекомбінація – це перерозподіл генетичної інформації у нащадків, в основі якого при зчепленому успадкуванні лежить кросинговер (міжгенна рекомбінація).

Відбувається кросинговер у профазі мейозу І після кон'югації і призводить до перерозподілу генів у хромосомах. Це явище має випадковий характер і може здійснюватись у будь-якій ділянці гомологічних хромосом. Дослідження кросинговеру, проведені на різних організмах, виявили такі закономірності:

■ сила зчеплення між двома генами, розташованими в одній хромосомі, обернено пропорційна відстані між ними; отже, чим ця відстань більша, тим частіше відбувається кросинговер; ■ частота кросинговере залежить від відстані між генами і виражається у відсотках;

■ частота кросинговеру між двома генами, розташованими в одній хромосомі, є величиною постійною для кожної конкретної пари генів;

■ величина кросинговере вимірюється відношенням кількості кросоверних особин до загальної кількості особин у потомстві від аналізуючого схрещування.

Хоча частота кросинговере є величиною постійною, на неї можуть впливати деякі чинники зовнішнього і внутрішнього середовища: зміни в будові окремих хромосом, температура, рентгенівські промені, деякі хімічні сполуки та ін. У деяких організмів виявлено залежність частоти кросинговеру від віку (наприклад, у дрозофіл) або статі (наприклад, у мишей).