Дуже потрібно твір на тему ''є багато стежинок різних та одна лише з них моя'' будь ласка дуже !

Єбагато стежинок різних та одна лише з них моя.                                          цей вислів, підштовхує нас до філософських роздумів. яку   стежинку потрібно вибрати по життю.  наше життя - це неначе безкрає поле, таке квітуче й світле.           але перед нами постає питання, як знайти цю стежку?                                                       а відповідь дуже проста.   ми починаємо свій шлях ще з малечку, потім йдемо в школу, захоплюємося цікавими книгами, та добуваємо з них цінні знання.  щастя людина залежить від того чи віднайде вона своє покликання. скільки людина живе, стільки вона й вчиться. і немає такого віку, щоб людина не могла здобувати знання. кожна людина розвивається і перед   нею відкриваються різні стежинки, але потрібно вибрати лише одну…  ту  єдину,  яка дійсно  зробить життя щасливим.

у багатьох українських народних піснях дуб постає як сим­вол незламної сили, могутності та непереможного довголіття. чому?

а ось послухайте.

дуби й дійсно живуть надзвичайно довго. серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває понад тисячу років!

ще в сиву давнину люди поклонялися дубові, вірячи в йо­го чудодійну силу. слов’яни вважали дуб священним деревом. під цими велетнями вони приносили жертви богам, справля­ли релігійні обряди. предки наші навіть грізного бога перуна вирізьблювали з дубових колод.

знайдено незаперечні докази того, що люди ще понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з ньо­го хліб.

обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його довговічніс­тю, надзвичайною міцністю деревини. так, славнозвісний хортицький дуб прожив майже дві тисячі років, а на рівненщині нині росте тисячотрьохсотлітній красень.

традиційно на відзнаку народження хлопчика садили мо­лоденький дубок.

шанують дуб і в наші дні. насаджуються молоді діброви, гаї. старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятки природи.