Реакция ионного обмена. условия их необратимости.

Назви оксидів утворюються так: спочатку вказують назву хімічного елементу, потім, якщо елемент має змінну валентність, то  її вказують римською цифрою в дужках, а потім додають слово «оксид»

СО – карбон (ІІ) оксид;

СО2 – карбон (IV) оксид;

FeO – ферум (ІІ) оксид;

Al2O3 – алюміній оксид.

Фізичні властивості

Оксиди мають різні фізичні властивості. За стандартних умов більшість оксидів — тверді речовини (BaO, CuO, Р2О5), деякі — рідкі (Сl2О7, Н20) і газуваті (СО2, NО). Мають різний колір. Густина, температури плавлення і кипіння змінюються в широких межах.

Хімічні властивості

За хімічними властивостями оксиди поділяють на солетворні та несолетворні, або байдужі. Несолетворних оксидів дуже мало, це – CO, SiO, NO, N2O. Вони не утворюють солей.

Оксиди за складом класифікують на оксиди металів і оксиди неметалів.

Приклади оксидів металів:

магній оксид МgО    (білого кольору)

нікель(ІІ) оксид NiO (темно-зеленого кольору)

ферум(ІІІ) оксид Fe2O3 (бурого кольору)

Приклади оксидів неметалів:

нітроген(ІV) оксид NO2 (бурого кольору)

хлop(IV) оксид СlO2 (зеленкувато-жовтого кольору)

силіцій(ІV) оксид SiO2 (безбарвний)

Объяснение: