Який віршовий розмір вірша "прометей"? а тиха пристань ожива: в артіліях виспіли жнива, вантажать динь багряні кулі, і кавуни лежать поснулі

4стопний ямб, здається

Слово о полку ігоревім – велична пам’ятка генію нашого народу. «слово о полку ігоревім» – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. із «слова…» ми дізнаємося про життя нашого народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу з ворогами. у поемі невідомий нам автор з великою майстерністю змалював мужніх захисників руської землі від половців у xii столітті. коли читаємо поему, в нашій уяві виразно постають мужні предки – оборонці руської землі. з якою любов’ю автор малює їхні образи! з усього видно, що він глибоко любить рідну землю. серед усіх персонажів поеми на першому плані ми бачимо хороброго князя ігоря та відважну дружину, з якою він вирушив у похід проти ворогів. «слово о полку ігоревім» – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. із «слова…» ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. боронити руську землю від половців було найголовнішим завданням князів руських xi-xii століть. в основу сюжету «слова…» покладено розповідь про невдало завершений похід новгород-сіверського князя ігоря святославича в союзі з його братом всеволодом, сином володимиром і племінником святославом на степових кочівників-половців. похід відбувся навесні 1185 року. після першої вдалої битви ігор зазнав поразки і разом із союзниками потрапив у полон до половців. «слово…» написане незабаром після цих подій, очевидно, не пізніше 1187 року. про похід ігоря на половців розповідається і в літописах – лаврентіївському (стисло) та іпатіївському (більш докладно). розповідь у «слові…» починається в похмурих, тривожних тонах, у передчутті неминучої біди і ведеться далі скорботно і схвильовано. але закінчується оповіданням про втечу ігоря з полону, повернення на руську землю, де його радісно зустрічають співвітчизники.