Твір на тему "хочеш їсти калачі не сиди на печі"

Дуже часто нам говорять "х очеш їсти калачі не сиди на печі".загалом нам це говорить страше покоління,адже наші бабусі та дідусі бачили все,і радість,і горе,і щастя.вони розумніші,і ми повиння їх прислухатися,але нам дуже цікаво що означає цей вислів. у кожного з нас своя праця: у школярів і студентів — навчання, у їхніх батьків— робота, у дідусів і бабусь — піклування про дітей та внуків. та саме за цю щиру, наполегливу працю поважають людей інші. щоб досягти чогось, щоб покращити себе й , треба наполегливо працювати. недарма часто повторюють, що праця перетворила мавпу на людину.і якщо,ми не будемо працювати,то не чого з цього доброго не беду!

Улісах нашого краю мешкає чудова тварина. його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам.  це зайчик. іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. в шубці звірка є одна особливість,  взимку сіра шубка змінюється на білу. це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. та коли він почує небезпеку відразу дає драла. тільки п`яти виблискують. зайчик має цікаві звички. більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! та він не забуває про обережність.     із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.