Ответы на вопрос:
Деякі люди вважають, що літературна класика є нецікавою та важкою для читання й розуміння. проте, коли класичний твір стає бестселером усіх часів, тут є про що посперечатися. моя улюблена книга – роман м.мітчелл «занесені вітром», а улюблений герой художньої літератури взагалі - його головна героїня скарлет о’хара. читаючи цей твір, ми переносимося у хіх століття, де проживаємо разом із квітучою, повною енергії, сили та завзяття жінкою сповнені драматизму події її життя. скарлет – дитина з багатої родини півдня сполучених штатів. у дитинстві вона ніколи не знала, що таке голодувати або жити у злиднях. атмосфера в родині була сповнена любові, теплих почуттів, повагою її членів один до одного. її молоді роки – це нескінченне свято ів, вечірок та барбікю з численними шанувальниками. найбільшою проблемою скарлет було обрати сукню, в якій би вона б виглядала найбільш привабливою. усе змінила громадянська війна у штатах. увесь світ, до якого звикла скарлет, світ, у який вона вірила, перетворився на попіл та важкі спогади. місяці в атланті в очікуванні атак ворога, все більше поганих звісток, усе менше їжі та надії, хвилювання за коханого чоловіка на фронті, його вагітна жінка, за якою довелося доглядати скарлет… далі – втеча з палаючого міста зі слабкою мелані та її щойно народженим малюком, страх та паніка… неабияка мужність, витримка та оптимізм потрібен, щоб винести все це на своїх плечах, в очі смерті, зуміти піти вперед, не обертаючись назад, назустріч новим , щоб їх здолати. смерть матері – то найбільший удар для скарлет, але вона витримала і його, бо зрозуміла, що неможна жити минулим. треба збирати сили, щоб стати на ноги, щоб не загинути разом із конфедерацією. усі раби-негри повтікали з плантації, тож скарлет виконувала найважчу роботу, щоб її родина не вмерла з голоду. саме вона враз стала її головою, взявши відповідальність за усіх. усі втрати та розчарування вона переносила сама, нікому не зізнаючись, що й її сили може бути недостатньо, щоб вижити у жорстокій новій дійсності. її любов виявилася лише грою, дитячою забаганкою, яку вона вперто пестила в душі, бо й сама брала в ній сили. після капітуляції півдня скарлет, нехтуючи суспільною думкою, робила все, щоб заплатити непомірні податки за батьківській дім. її осуджували ті, хто віддав перевагу жити в злиднях та клясти долю, хвалячись своєю честю. і втративши насправді коханого чоловіка, вірну подругу мелані, поховавши батьків, розпрощавшись з ілюзорним своїм коханням, вона каже собі, що не час плакати, бо так нічого не досягнеш і ніщо не врятуєш. жива натура скарлет, що відверто прагне всіх благ, на які заслуговує людина, сила її особистості, що дозволяє їй боротися та перемагати, викликають у мене щире захоплення.
Мої роздуми над твором в. дрозда «білий кінь шептало». « вітру довго не пробіжиш і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись в душі вільнім, аніж бути скореним насправжки». з точки зору композиції, логічніше було почати твір якимось вступом, можливо, розповіддю про біографію письменника чи про літературний процес того часу. але я відразу виніс на початок свого твору тезу, яка не дає мені спокою. перш ніж ми почали обговорювати цей твір у класі, ми встигли обмінятися враженнями з іншими учнями. я зі здивуванням дізнався, що більшість з них сприймає новелу про коня шептала як новелу про життя тварини, тобто буквально, прямолінійно, якщо не сказати — надто буквально. але мені здалося, що цей твір символічний і зовсім не про тварину в ньому йдеться. я вважаю, що за образом шептала стоїть глибока алегорія. шептало — уособлення людської душі, її вагань та поневірянь: прагнення волі чи підкорення силі обставин? протест чи конформізм? цитата, винесена мною на початок твору, спричинила глибокі й серйозні роздуми. але, чи не вперше, я не маю категоричного судження, впевненої власної позиції. тож я нічого не стверджуватиму, але спробую подумати просто в цьому творі. є проблеми, про які ти б ніколи й не замислився: якісь конкретні реальні речі до часу важливішими. але отак, майже випадково, зіткнувшись із цим, я не можу лишитись головний герой новели (дивно говорити так про тварину, але його непроста душа, сповнена цілком людських переживань та вагань, дає нам таке право) наприкінці твору таки повертається до свого хазяїна степана. втеча на волю видається нібито стихійною дією, він радий ткнутися мордою в руки степана, не боїться й майбутніх сварок чи навіть ударів. мені було боляче це читати. це не історія про безмежну довіру тварини до людини чи щось таке, а історія про викривлення, приручення гордої красивої душі. принаймні така моя думка. це історія підкорення, навіть поневолення. 1 якщо спочатку це поневолення було тільки формальним, то наприкінці воно стало остаточним, бо неволя — не жердини, з яких складається загорожа, неволя — всередині те саме з людиною. не в змозі надалі чинити опір, людина думає, що «розумніше до часу прикинутися скореною, лишившись в душі вільною, аніж бути скореною насправжки». але де ж гарантія, що роль, маска не стане сутністю, шо дух волі не загубиться, не вивітриться? то як? краще удати з себе скореного? чи треба бігти проти вітру, плисти проти течії? це не питання відірваної від життя філософії, це питання світогляду, життєвої позиції, питання нагальне, якщо можна так скільки разів ми ставимо його собі, але ніколи не доходимо до широкого узагальнення. таке узагальнення підказав мені твір володимира дрозда. поки що я не маю повної, остаточної відповіді на це питання, але шукатиму її і не полишу своїх роздумів на півдорозі вийшло так, що в моєму творі значно більше питань, аніж відповідей. на жаль чи на щастя, в житті теж значно більше питань, аніж відповідей. я схиляюсь до позиції опору, протесту, боротьби. і тут ховається небезпека: чи не виллється це все у звичайний максималізм, загальне заперечення, боротьбу всіх проти всіх? і знов питання. важко дати відповідь за такий короткий проміжок часу, у такому короткому творі. нелегко й взагалі знайти ці відповіді. твір в. дрозда незвичайний, він вражає своєю глибиною і не залишає байдужим. я сподіваюсь, шо, перечитавши його ще раз, я осягну більше, відкрию, можливо, приховані підтексти. сподіваюсь, що хоча мої роздуми й не принесли поки що бажаного результату, але її думки та почуття, що їх викликав у мене твір «білий кінь шептало» володимира дрозда, мені колись краще зрозуміти себе, розібратися в певних життєвих ситуаціях.
Реши свою проблему, спроси otvet5GPT
-
Быстро
Мгновенный ответ на твой вопрос -
Точно
Бот обладает знаниями во всех сферах -
Бесплатно
Задай вопрос и получи ответ бесплатно
Популярно: Українська література
-
g11666318.02.2020 11:27
-
ЯрославР127.02.2020 21:58
-
Mariyazh24.07.2020 04:17
-
dfgds117.12.2021 10:15
-
Ddoj13.03.2023 08:52
-
34515310.08.2020 15:18
-
Scenic115.11.2021 20:19
-
tanya26051603.04.2020 04:01
-
Nikita2005310304.07.2022 05:50
-
baskaqusar28.11.2022 14:26
Есть вопросы?
-
Как otvet5GPT работает?
otvet5GPT использует большую языковую модель вместе с базой данных GPT для обеспечения высококачественных образовательных результатов. otvet5GPT действует как доступный академический ресурс вне класса. -
Сколько это стоит?
Проект находиться на стадии тестирования и все услуги бесплатны. -
Могу ли я использовать otvet5GPT в школе?
Конечно! Нейросеть может помочь вам делать конспекты лекций, придумывать идеи в классе и многое другое! -
В чем отличия от ChatGPT?
otvet5GPT черпает академические источники из собственной базы данных и предназначен специально для студентов. otvet5GPT также адаптируется к вашему стилю письма, предоставляя ряд образовательных инструментов, предназначенных для улучшения обучения.