1определите цели модернизации советского периода, её источники и методы проведения. в чем проявилась её особенность? 2что вы понимаете под термином "культурная революция"? чем была вызвана её необходимость?

преобразования в социальной и сферах шли параллельно с изменениями в сфере духовной. политика большевиков в первые послереволюционные годы получила название "культурной революции". перед властью стояли две проблемы: старой российской интеллигенции и идеологизации культуры.интеллигенция, являющаяся носительницей знаний и национальной культуры, в массе своей отнеслась к октябрьской революции настороженно, а отчасти - даже враждебно. некоторые примкнули к белому движению, а затем эмигрировали. идеологической платформой ряда деятелей культуры становился изданный в 1921 г. за границей сборник статей "смена вех". авторами его были публицисты либерального толка, полагавшие, что большевикам удалось прекратить анархию и начать строительство новой государственности. "сменовеховцы" призывали оказывать им всемерную поддержку, надеясь, что со временем новая власть утратит свой экстремизм и станет демократической.

Сильні сторони: стабілізація міжнародного становища, принаймні до поч.. 30-х рр.., утворення нових держав у Європі, Ліги Націй – прототип сучасної ООН, постановка питань про роззброєння. Слабкі сторони: творці Версальсько-Вашингтонської системи вилучили з неї таку велику державу, як Радянська Росія, а СшА відмовилися бути її гарантом, що позбавило систему всезагального, універсального характеру, робило її вразливою і недієздатною; територіальне розмежування та визначення кордонів нових держав у Європі здійснювалося довільно, без урахування етнічного складу населення, що породило майбутні німецько - чехословацькі, польсько-німецькі, угорсько-словацькі, угорсько-румунські та інші суперечки; колоніальну систему збережено, колонії переможених держав лише поміняли господарів, що викликало піднесення національно-визвольного руху – Китай, Індія, Туреччина; проігноровані повоєнні економічні проблеми, окрім надмірних репарацій з Німеччини та її союзників, розірвано традиційні економічні зв’язки, звідси економічна та фінансова руїни в ряді країн та утвердження на цьому грунті тоталітарних і авторитарних режимів; Німеччину як велику державу було принижено статтями Версальського договору – роззброєння, репарації; розброєння було лише формальним, воно стосувалося держав, що програли війну; «договір 5-ти» обмежував виробництво лінкорів, але не підводних човнів, середніх кораблів, сухопутних сил, авіації, артилерії; неефективність Ліги Націй через корисливі позиції учасників.