Аналіз твору марко вовчок "максим гримач"

Літературний рід:   епос. жанр: родинно-побутове оповідання. тема: зображення життя вільних селян у закріпаченій україні се­редини xix ст. головна ідея: обстоювання не спотвореного майновими розрахунка­ми родинного щастя. головні герої: заможний козак максим гримач, катря — старша доч­ка, тетяна — молодша; семен, кріпак, коханий катрі.сюжет:   заможний господар максим гримач (удівець) виховує сво­їх доньок: старшу катрю й молодшу тетяну — катря зустрічається з крі­паком семеном таємно від батька, адже той дасть згоду на одруження лише з вільний чоловіком — під час бурі семен загинув — катря з горя втопилася в річці — старий гримач у розпачі п’ять років не виходить з двору, звеселило його тільки одруження молодшої доньки із сотником.

Незабутні сторінки поеми тараса шевченка "" передусім звертає на себе увагу вступ до поеми. та й не один, а два. у них міркування про історію руху, про ті джерела, до яких звертався шевченко, створюючи поему. але особливе значення, по-моєму, в цих вступах мають рядки-роздуми про українську мову, літературу. шевченко стверджує, що він пише тією мовою, "що мати співала, як малого повивала, з малим розмовляла". саме "кобзар", "" були першими ластівками української літератури, а шевченко, як данте в італії чи пушкін у росії, став основоположником української літературної мови та національної літератури. і якщо вся поема — це уславлення мужності народних борців за свободу, то ці сторінки поеми — приклад справжнього подвигу геніального поета, який протиставив "шляхетній" і культурній тематиці тогочасної літератури свою "кобзарсько-мужицьку" музу.