1) что происходит, когда нефть попадает в воду? 2) как нефтяные пятна губят животных, находящихся в воде? 3) каким образом они убивают птиц?

Наиболее яркими и общеизвестными случаями печальных последствий воздействия нефти и нефтепродуктов на окружающую природную среду, является загрязнение вод. самый тяжелый случай - мощное загрязнение толстым слоем в местах разливов нефти. это может произойти при авариях танкеров и разрывов на трубопроводах. жуткие картины утонувших в нефти животных и птиц многократно демонстрировались в средствах массовой информации. в случае если они не гибнут от удушья и не тонут, жить в сильно загрязненном нефтью состоянии они не смогут, из-за затруднения способности двигаться и утраты меховым и перьевым покровом терморегулирующих функций.  в ряде случае толстый слой нефтепродуктов на водной поверхности может оказаться огнеопасным. известны случаи загорания прудов отстойников на нефтеперерабатывающих заводах. нефть и нефтепродукты способны растекаться по поверхности воды тонким слоем, покрывая огромные поверхности. все видели радужные пленки нефти на поверхности дождевых потоков, стекающих с поверхности автодорог. такие пленки резко затрудняют поступление кислорода из атмосферы и понижают его содержание в воде. кроме того, нефтепродукты в воде оказывают прямое токсическое действие на рыбу, резко ухудшают ее вкусовые качества.  нефть является продуктом длительного распада и быстро покрывает поверхность вод плотным слоем нефтяной пленки, которая препятствует доступу воздуха и света.  птицы, которые большую часть жизни проводят на воде, наиболее уязвимы к разливам нефти на поверхности водоемов. внешнее загрязнение нефтью разрушает оперение, спутывает перья, вызывает раздражение глаз. гибель является результатом воздействия холодной воды. разливы нефти от средних до крупных вызывают обычно гибель 5 тысяч птиц. чувствительны к воздействию нефти яйца птиц. небольшое количество некоторых типов нефти может оказаться достаточным для гибели в период инкубации.  если авария произошла неподалеку от города или иного населенного пункта, то отравляющий эффект усиливается, потому что нефть/нефтепродукты образуют опасные "коктейли" с иными загрязнителями человеческого происхождения.  разливы нефти приводят к гибели морских млекопитающих. морские выдры, полярные медведи, тюлени, новорожденные морские котики (которые выделяются наличием меха) погибают наиболее часто. загрязненный нефтью мех начинает спутываться и теряет способность удерживать тепло и воду. нефть, влияя на жировой слой тюлений и китообразных, усиливает расход тепла. кроме того, нефть может вызвать раздражение кожи, глаз и препятствовать нормальной способности к плаванию.  попавшая в организм нефть может вызвать желудочно-кишечные кровотечения, почечную недостаточность, интоксикацию печени, нарушение кровяного давления. пары от испарений нефти ведут к проблемам органов дыхания у млекопитающих, которые находятся около или в непосредственной близости с большими разливами нефти.  рыбы подвергаются воздействию разливов нефти в воде при употреблении загрязненной пищи и воды, а также при соприкосновении с нефтью во время движения икры. гибель рыбы, исключая молодь, происходит обычно при серьезных разливах нефти. однако сырая нефть и нефтепродукты отличаются разнообразием токсичного воздействия на разные виды рыб. концентрация 0,5 миллионной доли или менее нефти в воде способна к гибели форели. почти летальный эффект нефть оказывает на сердце, изменяет дыхание, увеличивает печень, замедляет рост, разрушает плавники, приводит к различным биологическим и клеточным изменениям, влияет на поведение. растения водоемов полностью погибают, если концентрация полиароматических углеводородов (образуются в процессе сгорания нефтепродуктов) достигает 1%. 

У всіх спорових рослин в їхньому життєвому циклі розвитку чітко відбувається чергування статевого і безстатевого поколінь.

Статеве покоління являє собою заросток або гаметофіт. Він утворюється із спорі має гаплоїдний набір хромосом (n). Функція заростку – утворення статевих клітин – гамет. На ньому розвиваються органи статевого розмноження: архегонії (жіночі статеві органи) і антеридії (чоловічі статеві органи). В архегоніях розвиваються яйцеклітини, в антеридіях – сперматозоїди.Назва рослини "гаметофіт"означає рослини, яка утворює гамети.

Безстатеве покоління – спорофіт, утворюється із зиготи і несе диплоїдний (2n) набір хромосом. Воно виконує функцію утворення спор, яке проходить у спеціальних органах — спорангіях.

Тканина спорангіїв також має подвійний набір (2 n) хромосом, вона поділяється шляхом мейозу у результаті чого розвиваються спори – гаплоїдні клітини з поодиноким набором хромосом (n). Назва покоління "спорофіт" означає рослину, що утворює спори.

У мохів у життєвому циклі розвитку переважає гаметофіт (статеве покоління), у хвощів, плаунів, папоротей – спорофіт (безстатеве поко­ління).

Відділ Ринієподібні (Риніофіти)

 

 

Сюди належать виключно викопні рослини, які жили на Землі близько 450 млн років тому. Риніофіти мали примітивну будову. Листя і справжніх коренів вони не мали, до ґрунту прикріплялись ризоїдами – безбарвними виростами, схожими на кореневі волоски. Тіло їхнє складалося із гілочок, розгалужених на дві частини (дихотомічне галуження). На суші дозволила їм вижити більш складна в порівнянні з водоростями внутрішня будова: наявність покривної і провідної тканин. Представниками риніофітів були куксонія (кущик до 7см висотою) і ринія, яка жила на болотистих місцях і сягала висоти 50см. Вчені вважають, що всі відділи сучасних наземних рослин походять від риніофітів.

 

Відділ Псилотоподібні (Псилофіти)

 

Це сучасні тропічні і субтропічні рослини, їх налічується близько 20 видів. Тіло не має листя і як у риніофітів дихотомічне галузиться. Псилофіти – рослини невеликих розмірів, середня висота яких не перевищує 25–40см. У життєвому циклі переважає спорофіт.

 

Відділ Мохоподібні (Бріофіти)

Мохоподібні або мохи це відокремлена група Вищих рослин, розвиток якої привів до еволюційного глухого кута. Вони з'явились майже одночасно з риніофітами, але дожили до наших днів. Це найбільш примітивні сучасні Вищі Спорові рослини.

Мохи мають хлорофіл, фотосинтезують, живуть на суші, у вологих місцях, рідше – у воді. Тіло мохів складається з тканин, але справжніх судин не має.

Розмноження в мохів здійснюється трьома безстатевим (спорами), статевим і вегетативним. Безстатевий і статевий б розвитку чергуються.

На відміну від усіх других вищих рослин, у життєвому циклі мохів гаплоїдний гаметофіт переважає над спорофітом та здійснює функції фотосинтезу, забезпечення водою і мінеральними солями. Мохоподібні ще існували у кам’яновугільному періоді і в теперішній час їх нараховується біля 35000 видів. Це, в основному, багаторічні рослини, широко розповсюджені у вологих місцях мешкання практично повсюди, від арктичної тундри до помірних зон північної та південної півкуль, до високогірних лісів тропічного поясу. Звичайні розміри мохів від 1мм до декількох сантиметрів. Водяні та епіфітні мохи мають стебла до 60см і більше. У своїй будові мохи являють собою верствище, або ж мають стебло і листя. Характерною ознакою усіх мохоподібних є – відсутність коренів. До ґрунту вони прикріплюються ризоїдами (епідермальними виростами). Інші тканини виражені слабо.

Одна із особливостей мохоподібних полягає у тому, що статеве та безстатеве покоління у них не розділені, а являють собою одну рослину. Гаметофіт розвивається із гаплоїдної спори. У різних видів мохів гаметофіт може бути одностатевим (дводомним) або двостатевим (однодомним). На гаметофіті утворюється спорофіт у вигляді коробочки із спорами. Спори, висипаючись із коробочки, проростають у протонему (або передросток), який являє собою зелену розгалужену нитку. На протонемах формуються бруньки, з яких часом розвивається гаметофіт. У життєвому циклі мохів, як вже зазначалося вище, домінує гаметофіт. Характер чергування поколінь у мохоподібних такий: з проростанням спори починається статеве покоління; воно закінчує своє існування утворенням гамет. Безстатеве покоління розпочинається проростанням зиготи і закінчується утворенням спор. Крім спороутворення мохам властиві і інший від безстатевого розмноження – вегетативний (виводкові бруньки, гілки та багатоклітинні виводкові тільця)

Объяснение: