Придумать 2 сказки : персонажи с противоположными чертами характера, придумать для них испытания, волшебных , сказочный зачин, сказочные выражения

Было себе одно королевство! а   у подножья село не большое жил в том селе иван.   жил он бедно со старою мамою что в лесу поймают то и съедят! однажды кончилась еда в доме говорит ивану мать сходи в лес еды налови ягод сорви а то и с голоду помереть не долго! пошёл иван в лес ищет он ищет ничего не нашёл. тут видет он свет от костра горит думает иван подойду погреюсь, подошёл поближе видит он на дереве птица сидит да не простая а жар  птица!   думает иван вот мать обрадуется   взял он мешок подкрался по ближе и поймал жар птицу!   несёт домой весёлый  а тут ему жар птица человеческим голосом говорит: отпусти меня иван а за мою свободу тебе награда будет а иван ей вответ: отпущу а ты улетиш   ну вот ещё! а жар птица ему в ответ: я тебе пёрышко своё золотое что не попросиш всё сделает! ну лети лети!   в обмен на свободу подарила жар птица ему перо. идёт иван домой   и вспомнил мать же еды ждёт и сказал он пёрышку: хочу чтоб в мешке у меня было столько мясо чтоб на неделю хватало! зашёл иван за порог а в  мешке столько мясо что на неделю хватит! говорит мать: где  ж столько настрелял? а иван во  твет: столько диких свиней пробегало вот и настрелял! на следующий день закончился хворост в доме говорит мать: иди иван в лес   за хворостом! встал иван пошёл в лес а по  дороги слышит указ: все женихи молодые да богатые приглашаются на к принцессе анне кому повезёт станет мужем принцессы! услыхал указ иван захотелось ему на и говорит он пёрышку: хочу себе костюм по богаче да карету с конями тут стал иван багачём! пришёл он на увидел принцессу полюбили они дрг друга с первого взгляда! сыграли роскошную свадьбу и жили долго и счасливо!

Мої потчуття до акакiя акакiойвича акакій акакійович – боязка, прибита нуждою людина, яка ціною важкої праці і болісних принижень заробляє свої чотириста рублів на рік; це забита, безсловесна істота, яка покірливо зносить «канцелярські глузування» своїх товаришів по службі і грубість начальників. акакій акакійович сам усвідомлює свою малість, він ні на що більше не претендує. щодня, з року в рік, переписуючи папери, він давно вже не має ніяких інших інтересів. прийшовши додому зі служби, акакій акакійович думає тільки про те, «що бог пошле переписувати завтра». але у нього е також i гарнi риси , як доброзичливе ставлення до людей, працьовитість, розвинене почуття обов’язку. акакій акакійович, за словами письменника, був навіть людиною пристрасною: літери він виводив з любов’ю, при цьому насолода виражалася на його обличчі, коли ж він добирався до букв-фаворитів, то поринав весь у роботу, забуваючи образи і нужду. в цьому забитому життям чиновнику прокинувся чоловік, коли з’явилася у нього мета в житті – нова шинель. ціною найсуворішої економії протягом року йому вдалося зібрати необхідну суму. тому стає зрозумілим, в яку катастрофу перетворюється шинелі. пiсля iї пропажi боязкий і забитий акакій акакійович захворів нервовою лихоманкою, яка і забрала його в могилу. смиренність і покірність акакія акакійовича, все його бідне життя викликає біль за принижену людину, співчуття до нього. у фіналі ця маленька, несмілива людина, доведена світом сильних до відчаю, протестує проти бездушності, грубості, деспотизму.