Твір на тему "трагедія серця олександра олеся"

    трагедія серця олександра олеся              є в олександра олеся драматичний етюд "трагедія серця", де не тільки передано складність життєвої долі героїв твору, а й пророче передбачено трагедію серця самого поета. ще на початку xx століття літературознавець сергій єфремов назвав олександра олеся сином свого суперечливого часу - динамічної епохи, сповненої водночас великих сподівань і гіркої зневіри. справді, довелось поетові творити в складних умовах піднесення визвольних змагань рідного народу, що завершились 1917 році проголошенням державності, і їхнього трагічного краху. йому судились еміграційні злигодні, болісна ностальгія за рідним краєм, втрата сина - поета і вченого олега ольжича.              "з журбою радість обнялась" було названо першу книжку олександра олеся, що з'явилася 1907 року. назва була надзвичайно промовистою, гостро актуальною: це ж був рубіж, коли занепав визвольний рух, що прокотився впродовж кількох років усією імперією, а на зміну йому прийшла шовіністична реакція.                                                  в обіймах з радістю журба.                                                  одна летить, друга                                                   і йде між ними боротьба,                                                  і дужчий хто - не знаю               радість і журба, сподівання й розчарування, почуття щастя і біль розлуки - ці стани людської душі проймають усю творчість поета. з серця, що забилося у "вогні золотім", сиплються "іскри ясні" й обертаються у дзвінкі пісні. та з часом приходить журна самота, і в темноті імли згасають душевні пориви ("хто ударив без жалю по серці мої"). розкішні айстри мріють уночі про "казку ясну", "про вічну весну", а ранок зустрічає їх "холодним дощем". квітки відчули, що навколо тюрма, "схилились і і тут, як на сміх, засяяло сонце над трупами їх! " ("айстри").              українська національна революція, проголошення незалежності україни наповнила поезію олександра олеся громадянсько-патріотичним змістом, вдихнула в неї мужні, бадьорі, енергійні інтонації. "криком щастя і страждання україна кличе нас", - говорить поет від імені мільйонів своїх співвітчизників. проте не судилося тоді здійснити патріотичну мрію багатьох поколінь.              політична темнота, національна затурканість мас зумовлюють болісне розчарування олександра олеся, і він 1919 року залишає україну. у вигнанні "дні течуть, як сльози", думки "сплять, як мертві", "душа ридає, як дитина". трагедію серця посилювали звістки з батьківщини, де на початку 20-х років мільйони селян гинули від штучно створеного голоду і в братовбивчій громадянській війні.              незвичайно драматичними, трагічними були останні роки олександра олеся. з вересня 1939 року запалахкотіла над європою друга світова війна. поета не покидали тривожні думки про сина олега - активного учасника руху опору, одного з найдіяльніших організаторів і керівників українських визвольних змагань. зрештою гітлерівці схопили сина і закатували його на початку червня 1944 року в концтаборі заксенхаузен.              доля взагалі рідко була прихильною до олександра олеся, але в ці роки йому було особливо важко. а коли до нього дійшла трагічна звістка про смерть сина, серце не витримало переживань, і поет помер 22 липня 1944 року.              десятиліть вимушеного вигнання олександр олесь жив думами про вітчизну, вона завжди була в його зболеному серці.                                                  о принесіть як не надію,                                                  то крихту рідної землі:                                                   я притулю до уст її                                                  і так застигну, так зомлі              так завершилося життя одного з найсердечніших українських поетів. хай же в наших серцях завжди живе пам'ять про нього, а його поезія облагороджує наші почуття. 

Фольклор (з .  – народна мудрість, народне знання) є складовою частиною культури. характерними його ознаками є колективність творення, масовість побутування, імпровізаційність у виконанні й багатоваріантність.усна творчість народу багата своїм змістом, формами, жанрами: загадки, прислів’я і приказки, анекдоти, казки, легенди і перекази, билини, обрядова поезія (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні та весільні пісні), думи, історичні та ліричні пісні і т.  д.календарна обрядовість виникла на основі виробничої діяльності людини, яка залежала від природи.в обрядових піснях відбивалися бажання наших предків домогтися доброго врожаю, мати велике господарство, міцне здоров’я за магічних дій.одним із найдавніших видів народної поетичної творчості вважають обрядову поезію. розрізняють календарний (колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні пісні) та родинно-побутовий (весільні пісні, поетичні побажання при народженні дитини, голосіння) цикли.календарна обрядовість виникла на основі виробничої діяльності людини. до обрядових пісень належать  русальні  пісні, що виконувалися на «русальному тижні» (кінець травня – початок червня), коли жито починало колоситися. у цей період весна переходила в літо (за язичницькими віруваннями). люди прагнули вшанувати русалок, задобрити їх, щоб забезпечити високий урожай, уберегти поле від стихії, а людину – від хвороб.