Виписати з художніх творів п'ять речень зі звертанням

1.україно моя,мені в світі нічого не треба,тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти(а.малишко);

2. за мене,мій ти сину(т.шевченко);

3.благословенний будь,мій рідний краю(д.павличко);

4.на схід ти поглянь,кохана(п.тичина);

5.де зброя, громадо? (леся українка)

непрямою мовою  називається чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання (дівчина замилувалася квітами і сказала, що вони чудові). у непрямій мові втрачається лексична, інтонаційна та стилістична своєрідність чужого мовлення.до непрямої мови належать як непрямі розповідні речення, так і непрямі питання й спонукання, але знак оклику чи знак питання в кінці таких речень не ставиться: («батько спитав мене: «хочеш поїхати зі мною до києва? »  — батько спитав мене, чи хочу я поїхати із ним до києва).речення з непрямою мовою — це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова — підрядним (пор.:   всякий, хто гляне, скаже, що дніпро чудовий  —  всякий, хто гляне, скаже: «дніпро чудовий! »). підрядне речення, що передає чуже мовлення, поєднується з головним за підрядних сполучників і сполучних слів  що, щоб, чи, наче, який,  коли  та ін. при цьому непряма мова завжди стоїть після слів автора. при перетворення прямої мови на непряму у ній змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова. звертання, вигуки, а іноді й вставні слова, частки при заміні прямої мови непрямою пропускаються (пор:   «тихіше  їдьте, то  встигнете», — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали в машину  (о. гончар).  — коли подорожні вже сідали в машину, бабуня порадила їм, щоб  вони  тихіше  їхали, і тоді  встигнуть).якщо непрямою мовою замінюється пряма мова, що складається з кількох речень, або діалог, то утворюється складне речення з багатьма підрядними частинами.оскільки непряма мова більш нейтральна за емоційним забарвленням, ніж пряма, то вона частіше вживається в науковому, публіцистичному та офіційно-діловому стилях мовлення.