Анализ стиха де вы кати мого народу

“де зараз ви, кати мого народу? ” у ньому лише перші два рядки питальні. на це питання поет відповідає спокійно, розважливо: +на ясні зорі і на тихі води+вже чорна ваша злоба не впаде. народ безсмертний, як безсмертна і невмируща його мова, пісня, дума. тверда переконаність у цьому в наступних строфах вірша: +народ мій є! народ мій завжди буде! +ніхто не перекреслить мій народ! хай про це знають, мовиться у вірші, всі “перевертні й приблуди, і орди завойовників – заброд! ”. поет знову звертається до недругів, називаючи їх “байстрюками катів осатанілих”, виродками. в його словах звучить глибока переконаність у безсмерті рідного народу, якому на історичних дорогах і роздоріжжях випало зазнати стільки кривд.

1)поєднання різних стилів-іщітє і обрящете! сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон! ох, земелько, свята земелько, божа ти як радісно тебе згрібати докупи, в одні приобрітав би тебе без ліку. легко по власній землі ходить. глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші чоловік, іже скоти милує2)зображення комічних ситуацій-як савка ходив до нечистого по гроші.як невідомий показував калитці нібито фальшиві гроші3)поєднання різнорідних понять-робітники й собаки надворі повинні буть4)прізвище-характеристика-калитка — гаманець5)народні прислів’я, приказки, фразеологізми жартівливого характеру-обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість; хоч голий, та веселий; поживишся скибкою, як собака мухою; у чорта очі на роги повилазять6)«філософські» узагальнення героя-бери і в свого, і в чужого; лупи та дай; гріх у неділю снідать; худобу ганять в празник гріх; від своєї горілки у грудях пухне7)гіпербола-робітники їдять, як сарана8)пестливі слова в іронічному значенні-вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком9)макаронічна мова-з приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся