Написать характеристику толи из произведения "блакитна дитина" а.димаров.

Час, зображений у повісті «блакитна дитина», охоплює дуже складний період нашої історії від кінця 20-х років до 1941року. образ часу, духу епохи, соціальний аспект раннього періоду свого життя, який припав на непростий час 1920—30-х років, висвітлений письменником своєрідно.а. дімаров, зображуючи світ очима толика, через художні деталі висвітлює ту тяжку епоху.спогади через призму дитячого сприйняття. тому для толі їхня убога хата, напівголодне існування (сусіди держали корів, свиней, а в їхній сім’ї був тільки невеличкий город), тяжка праця матері — все це не здавалося малюкові чимось неприродним.з інтер’єрних, портретних, психологічних деталей складається картина злиденного побуту сільської вчительки та її синів. але, як ми бачимо, не лише горе, але й дитячі радощі зображені у творі.головний герой толя із когорти таких шибеників, федько в.винниченка, том сойєр марка твена чи нестайкові тореадори. він пустун і вигадник: то залізе у чужий сад, то набере до рота жабенят. не всі його витівки такі безневинні: дядько матвій ледве не переламав собі ребра, потрапивши у яму, викопану толею, тай стрілянину у брата з рогатки не назвеш хорошим вчинком. таких пригод із головним героєм трапляється безліч. про це з іронією пише автор: «… і нечиста сила їх не бере, і божа сила не б’є, набридли вони, мабуть, і богу, і чорту гірше, ніж своїм батькам».описуючи пригоди толика, автор змальовує нам юну особистість, що формується. перед нами виростає образ допитливої, надзвичайно чутливої до життя, активної дитини. толик не любить одноманітної роботи, йому не цікаво, наприклад, полоти бур’ян на городі. він перетворює буденну працю на захоплюючу пригоду. його буйна фантазія не знає меж: сапкою, як шаблюкою, він січе вражі голови з плеч. щоправда, рубаючи підряд і бур’ян, і помідори. він носить воду аж від лісу з криниці, прибирає в хаті, коли мама поїхала з дому у справах, доглядає молодшого братика, бо хто ж матері, як не він. водночас у толика чимало негативних рис: він дещо ледачкуватий, непослідовний, розбишакуватий.він завдає чимало клопоту та навіть матеріальних збитків і без того бідній матері, наприклад, зрізавши ґудзики з її єдиного святкового плаття і програвши їх, чи розваливши комин, б’ючись з братом, чи зіпсувавши костюм, на який мати збирала гроші більше року. якби не любов до книжки, яка заполонила все єство толі, скерувала його бурхливу уяву й живу фантазію в певне русло, хто знає, що вийшло б із нього.книжка приходить у бідне сільське життя дитини дуже рано і замінює йому все. з фантазії хлопчик мандрує далекими країнами, бореться з розбійниками, захищає добро і перемагає зло. важливі морально-етичні принципи і закони формуються в душі головного героя саме завдяки книзі. вона стане незамінним товаришем і мудрою порадницею і в суворих армійських буднях, і в подальшому дорослому житті.великий вплив на толю має і мати, яка прищепила йому правдолюбство і високі моральні якості. власним прикладом чесного, хоч і бідного, життя вона показала хлопчикові, що головне залишатися людиною. основи сімейного виховання базувалися в сім’ї толі на повазі до праці, до старших, на совісті. отже, толя робить чимало помилок, поганих вчинків, але усвідомлює наслідки своїх пустощів, його мучить сумління, він намагається не повторювати їх, бо розуміє, що своєю поведінкою завдає прикрощів іншим.

Гулівер (. gulliver) - герой роману дж. свіфта "подорож у деякі віддалені країни світу лемюеля гуллівера, спочатку хірурга, а потім капітана кількох кораблів» (1726). роман свіфта написаний у традиції меніппеі, в якій абсолютна свобода сюжетного вимислу мотивується «ідейно-філософської метою - створювати виняткові ситуації для провокування і випробування філософської ідеї - слова, правди, втіленої в образі мудреця, шукача цієї правди» (м. бахтін) . змістом меніппеі стають не пригоди конкретного героя, а перипетії самої ідеї. така постановка питання дозволяє побачити глибоку внутрішню цілісність як образу самого г. , так і твору в цілому. на перший погляд в романі свіфта чотири різних г. перший - в ліліпутії. у цій країні він великий і могутній, як справжній герой, і уособлює все найкраще, що є в людині: розум, красу, могутність, милосердя. другий - у бробдінгнег. у країні велетнів г. - постійний герой комічних ситуацій. він виконує функції королівського блазня, забавного вченого ліліпута. вислухавши розповідь г. про політичний і соціально-економічний устрій ії, король броб-дінгнега робить висновок, що «більшість ваших співвітчизників є виводок маленьких огидних плазунів, самих згубних із усіх, які коли-небудь повзали по земній поверхні». третій - байдужий і спокійний спостерігач, акуратно фіксує безумства, каліцтва, , які бачить в літаючому королівстві лапута, країні -барбі і у великій академії її столиці лага-до, на острові некромантов глаббдобдріб, в королівстві лаггнегт, де знайомиться з вічно безсмертними стрелдбрегів. четвертий - це г. з країни гуінгнгнмов (розумних коней) і йеху (здичавілих нащадків пари ійців, що потрапили на острів в результаті корабельної). тут г. - трагічно самотній і ненависний собі людина. а бути людиною - означає належати до роду огидних йеху, що славляться своєю ненажерливістю, хіттю, лінню, злістю, брехливістю і тупістю. ці різні гуллівера являють собою іпостасі єдиного образу. герой твору, написаного в меніппейной традиції, - людина ідеї, мудрець - поставлений автором в ситуації зіткнення зі світовим злом в самих граничних його висловах. все, що бачить у своїх подорожах г. , служить свіфту для випробування ідеї, а не характеру. г. - це нормальний, розумний, морально здорова людина, якого автор відправляє в подорож по світу безумства, абсурду, брехні і насильства. саме по відношенню до г. розкривається людська природа: неприваблива і викликає огиду у будь-якого розумного істоти. г. шукав в шаленому світі місце, в якому міг би знайти спокій гідна людина. і свіфт приводить свого героя в утопічну країну гуінгнгнмов, але сам же повертає його назад в ію, бо в шаленому світі не може існувати суспільство, влаштоване на розумних засадах. а це означає, що г. повинен повернутися додому: розумні коні виганяють героя. історія г. - це історія людини, яка намагалася змінити людей і їх світ словом правди. у підсумку г. змушений визнати, що «йеху являють собою породу тварин, зовсім не здатну до виправлення шляхом настанов та прикладів. ось уже шість місяців минуло з часу появи моєї книжки, а я не тільки не бачу кінця всіляких зловживань і пороків, але і не чув, щоб моя книга справила хоча б одну дію, відповідне моїм намірам ». г. відмовляється від «безглуздої затії реформувати породу йеху» і знаходить розраду лише на стайні, в тривалих бесідах зі своїми жеребцями. г. послужив прообразом героя-піонера у фільмі а. л. птушко «новий гуллівер» (1935), в якому персонаж свіфта став діяльним учасником боротьби світів, соціалізму і капіталізму.