Напишіть будь ласка оповідання на будь яку тему потрібно швидко

Равлик на парковій стежці. кілька днів поспіль лив дощ.я не виходила з дому. стоячи на і, я слухала його шум, дивилася з вікна на каламутні потоки, які неслися по асфальту у дворі.стовбури дерев були чорними, здавалося, вони і вологою.сумно було. уранці визирнуло сонце, небо сяяло блакиттю,і,як це буває влітку, волога миттю почала випаровуватися.нарешті можна прогулятися. я поспішила в парк. де-не-де на стежках були калюжі, але й вони танули майже миттєво.повітря було напоєне ароматом свіжоі зелені, пахло травами,землею,невідомими мені дикими травами.птахи раділи чудовому дню.на одному із кленів я помвтила білку, що якось швидко зникла.на деяких стежках лежало листя кленів і в'язів, збите дощем.раптом я зупинилася.на асфальті,який уже був сухим, я побачила вологу тоненьку смужечку.вона перетнула всю нешироку стежку. враження було таке, ніби хтось умочив пензель у воду і провів ним по асфальту.але хто ж ей дехто? за кілька кроків я знову побачила схожий слід. і раптом загадка розкрилася.вологий слід за собою залишив равлик.

Моя батьківщина - україна! тут я народився і зростав.мені важливо,щоб у моїй країні панував мир,добро і злагода.я хочу миру,щоб спокійно ходити по своїй рідній землі.в мене болить душа коли я  дізнаюся,що там в ато,вмирають люди,діти зостаються сиротами,матері хоронять своїх синів. без миру людям не захочеться жити на цій землі,тому що не знатимеш як проживеш наступний день,чи взагалі вижевеш. я люблю україну,і хочу щоб на цій богом даній землі не було війни! дай боже миру! вибачте за короткі