Твір-опис : "зустріч з інопланетянами"

Кажуть, перші згадки про інопланетян з'явилися ще за давніх часів. людям здавна хотілося вірити в існування інших форм життя у всесвіті. звісно, жодних справжніх беззаперечних доказів існування прибульців нема, тому все це лише фантазії, але вони можуть бути досить повчальними насамперед для самих землян. я почав міркувати, що сталося б, якби я зустрів інопланетянина, — і серйозно замислився. як би я познайомив цю загадкову істоту з нашим земним життям? адже нехай навіть теоретична можливість такого спілкування, просто фантазія, змушує замислитись над пріоритетами, цінностями нашого життя. що є найважливішим? чим перш за все варто поділитися, щоб показати всі здобутки людства? що є найголовнішим серед безлічі створеного людиною за цей час? це дуже непрості питання. мабуть, якби я зустрів інопланетянина, я б спробував звернути його увагу на прекрасну природу нашої планети і на людську культуру. мені чомусь здається, що це найголовніше серед усього розмаїття навколишнього світу. насправді, навіть подорожуючи недалеко від рідного міста, я бачив такі пейзажі, що подих перехоплювало від краси! а якщо тільки уявити, скільки природних див зустрічається по всьому світі — це справжня скарбниця вражень від чудової, нерукотворної краси! але поряд із дивами природи на землі є й створені людиною дива — архітектура, мистецтво, книги. це теж могло б вразити. універсальним і неповторним засобом спілкування особисто мені здається музика, адже за звуків емоції, надзвичайно чисто і потужно. іноді музика просто творить дива! напевно, природа і твори мистецтва стали б основним, про що я розповів би прибульцю, коли б раптом зустрівся із ним. звісно, цього не станеться і не може статися, але така фантазія виявилась дуже корисною — завдяки цьому я зрозумів, що вважаю найважливішим у навколишньому світі, що є для мене найціннішим і що варто захищати та оберігати, аби світ залишався таким чудовим, яким він є.

"я ніколи не забуду тебе ,мій друже," - сказала маринка_" я завжди памятатиму тебе"