Нужно построить аккорды. соль мажор аккорды: d53, t64, d53 соль минор: t53, s64, t53, d53, t64, d53 ля мажор: t53, d64, t6, s53, t64, s6 ля минор: t53, d64, t6, s53, t64 и s6. буду сильно. и вот еще , если сможете: постройте аккордовые последовательности в любой мажорной и минорной тональности. t53, d64, t6, s53, t64, s6, d53, d6, t53, t53, t6, s53, s6, d53, d6, t53, s64, t53. заранее !

Соль мажор при ключе ставишь 2 диеза фа ,до;   d53-ре фа ля  ,  t64,ре соль си,  d53 ре фа ля соль минор:   при ключе ставишь 2 бемоля си ми ; t53 соль си ре  , s64соль до ми, t53 соль си ре  , d53, ре фа #  ля  t64,ре соль си  d53 ре фа# ля ля мажор: при ключе ставишь    3 диеза    фа до соль; t53  ля до ми  , d64, си ми соль  t6 до ми ля, s53 ре фа ля, t64,ми ля до s6  фа ля ре ля минор: знаков нет    t53 ля до ми  , d64, си ми соль#  t6,до ми ля s53,ре фа ля  t64 ми ля до  s6.фа ля  ре   ре мажор при ключе ставишь 2 диеза фа до    t53,ре фа ля  d64 ми ля до, t6 фа ля ре, s53 соль си ре  , t64 ля ре фа  , s6,си ре соль d53 ля  до ми, d6 до ми ля, t53 ре фа ля,   ре минор при ключе ставишь 1 бемоль си-    t53ре фа ля  , t6 фа ля ре  , s53  соль си ре  , s6си ре соль  , d53 ля до#  ми, d6 до# ми  ля, t53 ре фа ля  , s64 ре соль си  , t53 ре фа ля  .

Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. і хіба можливі тут узагальнення? напевне, ні. але всі стежки ведуть у дитинство.  мені було лише три роки, коли було проголошено незалежність україни, але я добре пам'ятаю, що це було свято. на центральному майдані міста купчилися люди. майоріли блакитно-жовті прапори. і хоча моросив дощ, люди не збиралися розходитись. лунали пісні і промови. але мене захопила пісня про сагайдачного, який «проміняв жінку на тютюн та » я ще не міг усвідомити як то проміняти на щось інше власну дружину, але чітко уявляв самого сагайдачного. здавалось, що козацький ватажок був десь поруч, на майдані.  коли я підріс, то почав захоплюватись історією, прочитав безліч книжок про минуле українського народу. і ливіе недавно зрозумів, що цього замало. легко любити батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — слабку і незахищену. та хіба справжні сини покинуть напризволяще хвору матір? а батьківщина у кожної людини тільки одна, як і мати.  я не засуджую тих людей, які емігрували за кордон у пошуках кращої долі. але впевнений, що вони глибоко нещасні. можна мати матеріальні блага, але не мати можливості дихати рідним повітрям, уклонитися рідній оселі. може це високі слова про любов до рідної землі, може вони вже вимовлялись кимось, але вони йдуть із мого серця і вважаю їх своїми.  мені радісно і млосно в грудях від усвідомлення власної значимості для україни. але я впевнений, що не тільки батьківщина потрібна нам, а і ми потрібні батьківщині. бо саме моє покоління буде підводити її економіку, удосконалюватиме сільське господарство, рухатиме вперед науку, освіту і культуру.