Цытатна характерыстыка блакитної дитини

Толя - добрий, мужній, щирий, чуйний, цілеспрямований, легковажний, терпимий, хвальковий, відповідае за доручену справу. інші риси. вміння: шанобливо ставиться до дорослих, вміння кохати і йти на самопожертву, любов до книги,вміння постояти за себе, вміння цінувати книгу.

Жвава дитина, яку часто вважають хуліганом, із яскравою уявою: «адже коли б оце блакитна дитина залетіла б багато-багато років тому в наш п’ятий «б» клас, вона не вирвалася б звідти живцем. а якщо й вирвалася б, то з обдертими крилами. і найбільше отого блакитного пір’я, звичайно ж, лишилося б у моїх кишенях».совісний: «увесь той день, до пізньої ночі, не давала мені спокою ота блакитна дитина. і я врешті-решт зрозумів, що не спекаюся її, поки не розповім усієї правди».самовідданий: «я, може, і не наважився б полізти в сад до дядька матвія, якби не однокласниця оля з чудернацьким прізвищем – чровжова».сміливий: «я одразу простягнув своєму найвірнішому другові ванькові книжки й чорнильницю: - тримай! - ти що, здурі держи і картуз! »5.      відчайдушний, самокритичний: «отоді я й вчинив помилку, в якій каюся й досі. якби я принишк собі непорушно, полкан, може, і дав би мені спокій. але коли йдеться до погибелі, то сам собі накинеш петельку: я вибрав найважче яблуко і пожбурив униз на полкана».6.          дії у складній ситуації: «гнаний страхом, я пробую здертись ще вище. гілка не витримала, і я шаснув донизу».7.        запальний: «отам, в очереті, вимочуючи кропив’яну отруту, я поклявся найстрашнішою клятвою помститися дядькові матвієві».8.      коли образа пече серце: «це була моя перша жорстока образа, моя перша ненависть. і як же вона пекла моє незагартоване серце, які мстиві картини породжувало в моїй розпаленій уяві».9.      креативний, роботящий: « поплювавши на долоні, я шпарко берусь до роботи. довбаю утоптану землю, подалі груддя, щоб не лишилося сліду, і ще жодна робота не приносила мені стільки втіхи, як оця».10.  марнославний: «оце жаль тільки, що не можна було признатися, хто копав оту яму! »11. легкий на підйом, дотримує слово: «того ж дня, повертаючись зі школи, ванько поцікавився: - слухай, а ти взяв би жабу до рота? - пхі, ще б не взяти! – відповів я хвалькувато, хоч, признатися, не був дуже впевнений у цьому. – мені ще раз а я б нізащо не взяв би! – зітхнув сумовито ванько.- чому? - бо від жаби – бородавки. от усипле язик бородавками – що будеш робити? - полизати собаці. собака як полиже – усі до одної бородавки пощезають! - добре, як буде лизати… а то візьме та й одкусить! хамкне разок – тільки його й бачили, твого язика! 12.хоробрий: «знайшов невелике озерце, наловив пуголовків, вибрав найменшого, сполоснув добре у воді й, набравши якомога більше в груди повітря, обережно поклав пуголовка на висолопленого язика. точнісінько так, як клав гіркі жовті пілюлі од малярії».13. відчайдушний: «язик мій, утративши пружність, згорнувся ганчіркою, і жабеня, мов шалапутне, в роті. з усіх сил намагаюсь притримати язиком жабеня і ковтаю його разом із слиною, що наповнила рота.14. скромний: « зупиняли посеред шкільного подвір’я чи в коридорі, недовірливо допитувалися: - це ти живі жаби ковтаєш? я, сяючи, киваю головою.-              і велику ковтнеш? -              ковтне! –запевняли горді мною однокласники.я ж скромно відмовчувався.15. хазяйновитий: «мамі я , хоча іноді й не так охоче, як мамі хотілося б». 16. роботящий: «другого дня, повернувшись зі школи, я вирішив прибрати в хаті, щоб мама, зайшовши, побачила і змитий стіл, і чистий, акуратно розставлений посуд, і помиту підлогу.  я прибирав – брат виносив сміття».

Михайлик  -  дуже  добра  людина. яка  любить  природу. він кмітливий і добрий, чемний і працьовитий.  михайлик  - талановита  дитина.  він пише п`єси. михайлик шанує і любить свлю сім`ю. з теплотою і ласкою пам`ятає свого дідуся й бабусю. його найкращий друг люба. михайлик цінує і дорожить цією дружбою, він ніколи не дасть її скривдити. він з успіхом вчиться в школі. кожний хотів би мати такі риси як михайлик.