Перессказать раставлая цыфры каждому событию одно предложения 1. иван iii (1462-1505 гг). начало борьбы с новгородом. 2. присоединение новгорода к москве. 3. ликвидация ордынского владычества. 4. присоединение твери. 5. завершение объединения земель. перессказ кратко

1.) иван 3 захотел присоеденить новгородскую землю к московскому княжеству. бояре новгорода были против.2) они даже хотели присоеденится к великому княжеству листовскому, но иван 3 собрал войско и одолел новгород. они подчинили себе новгород. 3.) в 1480 году произошло стояние на реке угре. целый месяц мы обстреливали ордынцев. но когда речка угра застыла, ордынское войско могло пойти на рус. но они рисковать не стали.4.) окончательно территория тверского княжества вошла в состав московского царства при иване iii. (1485 г.) тверской князь михаилом борисович, бежал в литву, а княжество оказалась включенным в состав московских владений. 5.)присоединение твери завершило формирование территории государства, что и наполнило реальным содержанием используемый и ранее московском князем титул государь всея руси.

Перипетії американсько-радянських відносин

У середині 80-х рр. міжнародні відносини досягли критичної межі, у світі знову відродилася атмосфера "холодної війни". У складному становищі опинився СРСР: продовжувалася афганська війна, починався новий тур гонки озброєнь, яку виснажена економіка країни вже витримати не могла. Технічне відставання в основних галузях економіки, низька продуктивність праці, припинення економічного зростання - усе це стало свідченням глибокої кризи комуністичної системи. За таких умов відбулась чергова зміна політичного керівництва СРСР.

У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС був обраний М. С. Горбачев, з ім'ям якого пов'язані принципові зрушення в зовнішній політиці СРСР. Основні напрями нової політики Москви полягали в пом'якшенні відносин із Заходом і сприянні врегулюванню регіональних конфліктів. Проголосивши курс на реалізацію нового політичного мислення в міжнародних відносинах - визнання пріоритету загальнолюдських інтересів над класовими, а також того, що ядерна війна не може бути засобом досягнення політичних, ідеологічних та інших цілей, радянське керівництво пішло на відкритий діалог із Заходом.

Відбулася серія зустрічей між М. Горбачовим та президентом Р. Рейганом. У листопаді 1985 р. на першій зустрічі в Женеві два лідери обговорили актуальні проблеми міжнародних відносин і прийшли до висновку, що ядерна війна не повинна бути розв'язана, бо в цій війні переможців не буде. В наступних зустрічах (Рейк'явік, 1986 р.; Вашингтон, 1987 р.; Москва, 1988 р.; Нью-Йорк, 1988 р.) були закладені основи для взаєморозуміння між СРСР і США з досягненням конкретних рішень, спрямованих на згортання гонки озброєнь.

Особливо важливим результатом цього стало підписання 8 грудня 1987 р. договору про усунення з європейської території найновіших ядерних ракет середньої і меншої дальності (500-5000 км). Передбачалось повне знищення двох класів ракет з боку СРСР і США. Вперше за післявоєнний період СРСР погодився на контроль над ліквідацією озброєння. 1987 р. почались радянсько-американські переговори про обмеження й припинення ядерних випробувань.