Значение петровских преобразований для государства\ для народа\для безопасности страны\для положения россии в европе

россия стала централизованной абсолютной монархией с ничем неограниченной властью царя,царь принял титул императора. россия превратилась в мощную державу европейского маштаба.но однако все реформы были проведены за счет народа, путем усиления налогового и крепостнич. гнета. это к многосисленным бунтам и восстаниям. в целом реформы предопределили дальнейший путь развития страны в направлении еще большего усиления диспотических церт в систме .

реформы петра носили прогрессивный характер. во - первых он улучшил качество армии и флота. петр изменил календарь. он "модернизировал" россию, в детстве он часто был в обществе немцев и когда стал правителем, пытался перевести россию в европейский стиль. он проводил много реформ и "капитально" изменил россию, тем самым вызвал недовольство среди граждан ( для них было непривычным столь резкое изменение) петр велел сбрить всем мужчинам бороды, укоротил рукава - для удобноой работы и т.п. воспользовавшись моментом софья настроила против петра стрелков и произошел бунт, но потом был 2-ой тот же бунт. и все-таки петр добился уважения среди граждан

Основу економіки складало сільське господарство. селяни становили майже 80 % населення країни. господарем усієї землі був султан. селяни, отримавши наділ, мали право його обробляти і передавати у спадок дітям. близько 1/10 частини врожаю (продуктами або грошима) вони віддавали як податок до скарбниці султана або як оброк його кінним воїнам. стабільний розвиток сільського господарства османської імперії значною мірою був обумовлений існуючою військово-ленною, або тімарною, системою землеволодіння. у xvi ст., крім традиційних сільськогосподарських культур, в османських володіннях набули поширення американські кукурудза і тютюн, африканська кава. у містах переважали типові середньовічні ремісничі цехи, які володіли виключним правом на виробництво певних видів товарів. ремісники працювали переважно за замовленнями держави (виготовляли мушкети, гармати, порох тощо) або знаті (килими, коштовний посуд, шовкові тканини тощо). для відкриття майстерні або крамниці був потрібен спеціальний дозвіл. міська влада встановлювала ціни на продукти харчування і ремісничі вироби, які не змінювалися роками. влада підтримувала розвиток торгівлі, надавала купцям усілякі пільги. серед торговців і ремісників було багато немусульман – греків, вірмен, євреїв, слов’ян та ін.