Складіть відгук на улюблений музичний твір або картину. розкажіть про асоціації, роздуми, власні почуття, викликані твором мистецтва.

Вісторію живопису ісаак ілліч льовітан увійшов перш за все як пейзажист. льовітан - творець так званого «пейзажу настрою». художник умів дуже тонко передати різноманітність стану природи, дати відчути всю красу навколишнього світу.на картині «золота осінь» ми бачимо березовий гай в мідно-золотому осінньому убранні. у глибині лугу втрачається річка, на лівому березі якої стоять стрункі біло-жовті берізки і дві осики з вже майже опалим листям. вдалині видно червонуваті вітки чагарника. земля укрита жовтіючою травою. а на лравюм бережу річки - ряд ще зелених верб, які ніби чинять опір осінньому в’яненню. річкова гладінь здається нерухомою і холодною. на і» і верхні води відбивається: світле небо з білими хмарами. осінній день, зображенний художником, повний світла. у картині переважають життєрадісні світлі стіни. майже на лінії горизонту помітні контури далеких будов, лісу, полів, що її шсівають озиминою. пейзаж «золота осінь» зображає иайліричнішу з пір року. «смутна пора і чарівність. приємна мені твоя: прощальна краса», - так сказав про золоту і тінь олександр сергійович пушкін. напевно, саме ці терміни повторював про себе ісаак льовітан, пра.цюючи над своїми знаменитими пейзажами. художник іноумів осінь перш за все як свято фарб, як прощання з літом. пейзаж цей не шівіває сумних думок лро майбутня) довгу зиму. адже в природі все однаково   удово, і кожна з пір року має свою неповторну красу. дивлячись на картину «золота осінь», глядач мимоволі проникається глибоим відчуттям любові до рідної природи, що дарує нам незабутні хвилини висоти насолоди прекрасним.

  що було б, якби всі українці були, як одна сімя

    у сім'ї завжди дбають один про одного і у скрутні хвили. я дуже люблю свою родину і також я люблю свій рідний народ, тому іноді уявляю що було б, якби всі українці були, як одна сім'я.

      зважаючи на те що українці -  дуже щирий,гостинний,доброзичливий,терплячий народ, нове життя стало б світлим і добрим. були б кращі умови і панувало б порозуміння. люди б вище цінував працю інших і самі намагались зробити щось краще, так як це принесе користь іншим. ми б разом турбувались про стабільність держави і спільними зусиллями виводили її на нову арену всесвітнього визнання. згуртована праця б зміцнити національну гідність і країні з економічними проблемами.

        багато незгод випало на долю українців. на сьогоднішній день налічується велика кількість емігрантів, жебраків   та безхатченків. хіба б було таке у щасливій родині? де віра в те,що якщо ти десь оступився, то людина завжди протягне тобі руку ?

не будучи сім'єю ми не відчуваємо   того добробуту і підтримки, про яку мріємо! тому будьмо щирими і привітними, тому що віра у краще майбутнє, підкріплена активними діями зближує народ і перетворюю в одну міцну сім'ю.